Дерев"яні ложки не обпікають губів

81-річний Іван Кириченко з села Широка Долина Великобагачанського району виготовляє дерев"яні ложки.  Майстерню обладнав в сараї.

— Обидва мої діди виготовляли з дерева ложки, миски та ковганки, — каже майстер. Він — колишній в"язень фашистських концтаборів "Дахау" і "Бухенвальд". — Один із дідів виготовляв гарні вози. Вони були міцними й без жодного металевого цвяха.

Дерев"яні ложки почав робити одразу після війни.

— Три роки в концтаборах далися взнаки. Не слухалися ноги. Тож і вибрав роботу до снаги. Вирізаю ложки з груші та берези. Найбільше люблю бузину. Така деревина легка й добре піддається обробці.

У роботі Кириченко використовує пилку, ніж, долото й шкребок. Щоб ложки не тьмяніли, покриває їх лаком.

— У мене на кухні, окрім ножа, немає жодного металевого прибору, — додає дружина майстра Євдокія Кириченко, 80 років. — Користуюся цілим набором дерев"яних ложок різного призначення й розміру. Якою гарячою не була б страва, ними ви не обпечете собі губи і язика.

×