У понеділок до Покровської церкви Київського патріархату в Полтаву із Луганщини привезли 200-кілограмову свічку Голодомору. Перед тим біля храму зібрали кілька десятків студентів.
— Ми із 39-го училища всі, — переминаються з ноги на ногу під дощем кілька дівчат.
Запитую, чи знають щось про акцію.
— Ще нічого, — хукає на руки білявка. — Сказали, треба йти. Ми й пішли.
Свічку привезли в мікроавтобусі. На ношах її виносять восьмеро військових. Перед тим одягають білі рукавички. Тим, хто стоїть у перших рядах, роздають запалені лампадки. Із динаміків лунає гучна сумна музика, удари дзвонів.
— Страшнувато, — перемовляється між собою молодь.
Свічка зроблена у вигляді снопа пшениці, до якого тягнуться кістляві руки. Обперезана в кілька рядів колючим дротом. Її запалюють заступник голови Полтавської облради 41-річний Петро Ворона та керівник Полтавської єпархії Української православної церкви Київського патріархату Федір, 30 років.
Біля свічки відправляють поминальний молебень, співають "Вічная пам"ять". Архієрей Федір освячує Меморіал жертвам голодомору, встановлений на подвір"ї церкви. Від дощу свічку не накривають. Вона продовжує горіти.
Після освячення люди зносять запалені лампади та ставлять біля підніжжя меморіалу. 84-річна полтавка Лідія Артюх запалює від їх полум"я власну свічку, починає плакати:
Тоді вимерла третина всіх селян
— У мене тата Никифора в ті роки енкаведисти на допит забирали. Ми жили в селі Полузір"я Новосанжарського району. Тоді все продовольство із хатів вивозили. А він не побоявся сказати, що останнє в людей забирають. Коли тато був на допиті, прийшли до нас у двір та все чисто вибрали. Бабуня заховала в рукав проса та сіла на нього. То її підняли та й те забрали. А тата не вбили, відпустили. Ми такі раді були.
Військові відносять свічку назад до мікроавтобуса. Запаленою везуть її до Полтавської обласної філармонії. Там показують літературно-музичну композицію, присвячену пам"яті жертв Голодомору. Увечері свічку із Полтави везуть на Курган Скорботи в селі Мгар Лубенського району.
Акція "Незгасима свічка" почалася 1 квітня цього року. Її передавали 33 країнами світу та шістьма державами СНД, усіма обласними центрами України.
— Свічку повністю зробили в Україні. Натуральний бджолиний віск дали пасічники з усіх областей, — переказує керівник проекту 24-річний Юрій Риф"як. — Її створення ініціювала громадська організація "Братство бджолярів України". Виготовили свічу за три місяці. У роботі задіяли скульптора Марію Чуб.
21 листопада свічу перевезуть до Києва. Там пройдуть державні заходи із вшанування пам"яті жертв Голодомору. Потім її передадуть до музею Голодомору, який відкриють у Києві поряд з Лаврою.
Під час Голодомору 1932–1933 років смерті людей не реєстрували. Про кількість померлих можна дізнатися лише за даними переписів. Із 1926 по 1939 роки населення Полтавщини зменшилося на 414 тис. осіб. Історики кажуть, тоді вимерла третина всіх селян.
4 
35413
Коментарі