Ексклюзиви
Четвер, 10 січня 2008 14:45

Тимошенко перетворить своє прем"єрство на ефектну піар-компанію

Тимошенко перетворить своє прем"єрство на ефектну піар-компанію
"Ми чужі на цьому святі життя!" — прихильники безсмертного романа Ільфа та Петрова напевно пам"ятають цю фразу, сказану Остапом Бендером своєму компаньйонові Вороб"янінову. Те ж можуть сказати після ознайомлення із грандіозними планами нового уряду і представники українського середнього класу.

Відсутністю розмаху Тимошенко і компанія не страждають. У бюджеті-2008 істотно збільшені соціальні витрати, передбачено 20 млрд для вкладників покійного Ощадбанку СРСР. Та якщо Юлія Володимирівна сповнена оптимізму, то експертне співтовариство хитає головами: політика Кабміну несе серйозні економічні ризики.

Для збільшення надходжень до бюджету доведеться притиснути вітчизняний бізнес, і не лише ненависних олігархів – імовірно, під удар потраплять і "середняки". Чергове підвищення соціальних виплат може спровокувати новий стрибок інфляції. Найбільше від цього постраждають громадяни, які вважають за краще не сидіти на шиї в держави, а заробляти на життя самостійно. Зростання цін їх торкнеться, підвищення зарплат і пенсій — ні.

Словом, атракціон небаченої щедрості відбуватиметься за рахунок економічно активних верств населення. По суті йдеться про середній клас українців, покликаних бути кістяком громадянського суспільства, основним платником податків, надією та опорою держави.

Як і 2005-го, самостійні та заповзяті громадяни виявилися пасинками Кабміну Тимошенко. За два роки президентські вибори: амбітна Юлія Володимирівна має намір перетворити своє прем"єрство на ефектну піар-кампанію. Її бюджетна політика орієнтована на потенційного виборця.

А тому економічно незалежна людина малоцікава партійним босам. Грошовими подачками її не спокусиш. Їй потрібні системні реформи — податкова, земельна тощо, проводити які вітчизняний політикум не хоче й не має змоги.

Інша справа — невибагливий одержувач "соціалки". Достатньо поманити його новими виплатами, підкинути сотню-другу, і прем"єр-добродійник отримає гарантований голос на майбутніх виборах. Не дивно, що наші лідери проводять політику, що стимулює зростання утриманських настроїв у масах!

"Дати українцям вудки замість риби!" — це звучало заманливо

Можна було б довго лаяти українську політеліту, але на критику заслуговує й багатостраждальний середній клас. Восени 2004-го кваліфіковані фахівці, дрібні й середні підприємці відіграли історичну роль — перемога Майдану багато в чому була їхньою заслугою. Оптимісти заговорили про формування громадянського суспільства. На жаль, відтоді наш середній клас розпався на дві ущербні категорії.

Одні перетворилися на азартних політичних фанатів, для яких інтереси улюбленої політичної команди важливіші за власні економічні. Тому ті, хто на боці "помаранчевих", готові підтримувати будь-яку ініціативу прем"єра Тимошенко, хоча багато заходів Юлії Володимирівни об"єктивно б"ють по них самих.

Інші, розчарувавшись у політиці, махнули на неї рукою, нічого хорошого від уряду не чекають і на вибори не ходять. Ці громадяни самоусунулися з суспільно-політичного життя.

Середній клас фактично допомагає владі забути про його інтереси. У результаті страждає вся Україна. Адже тріумф популізму та соціального утриманства — це шлях у нікуди. Держава не може годувати 48 мільйонів із ложечки; вона повинна створювати умови, за яких громадянин міг би забезпечити себе самого. Три роки тому схожі ідеї були вельми популярні. "Дати українцям вудки замість риби!" — це звучало заманливо. Та дуже швидко провідні політсили викинули перспективне гасло геть, як купу непотребу. Підібрати його пробують лише немічні партії-карлики. На виборах-2006 із ліберальною економічною програмою виступила партія "Віче", що отримала 1,74% голосів; на виборах-2007 — маргінальні "вільні демократи", що набрали лише 0,21%.

Тенденція невтішна. Якщо вона продовжуватиметься — не бачити нам ані громадянського суспільства, ані економічного процвітання. Вихід один: бізнесмен і фермер, менеджер і програміст, дизайнер і юрист повинні брати активну участь у суспільно-політичному житті. Та при цьому не бути підтанцьовкою Тимошенко чи Януковича. Середньому класу слід виступити самостійною силою, спонукаючи керівництво країни на проведення стратегічних реформ, а не займатися популістськими кампаніями на кшталт повернення внесків радянського Ощадбанку. Ініціативним, працелюбним і цілеспрямованим час нагадати політикуму про своє існування. Інакше вони й надалі залишатимуться чужими на урядовому святі життя.

Зараз ви читаєте новину «Тимошенко перетворить своє прем"єрство на ефектну піар-компанію». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 26092
Голосування Чому я не голосуватиму за Петра Порошенка на президентських виборах у 2019 році?
  • Він не виправдав моїх очікувань
  • Я за нього й на попередніх виборах не голосував
  • Є достойніші кандидати
  • У нього є можливість переконати мене у протилежному
  • Україні треба президент нової якості
  • Голосуватиму за Порошенка
  • Ще не визначився з кандидатом
Переглянути
Погода