Дві наукові правничі установи надали роз'яснення закону про Вищу раду правосуддя, яким передбачено обмеження обиратися до складу Ради на два терміни поспіль.
Експертизи Інституту держави і права імені Корецького та Інституту законодавства при Верховній Раді, наукова експертиза незалежного експерта – доктора юридичних наук Волошина роздані делегатам з'їзду адвокатів України, який розпочався 15 лютого.
Ідеться про наукове тлумачення ч. 5 ст. 131 Конституції України та ч.2 ст. 5 Закону "Про Вищу раду правосуддя", за якими одна й та сама особа не може обіймати посаду члена Вищої ради правосуддя два строки поспіль. Власне, дослідження стосувалося того, чи застосовуються ці обмеження до членів Вищої ради юстиції, обраних до цього органу на підставі закону "Про право на справедливий суд" від 27.02.2015 року.
Висновок інституту Корецького тлумачить ці обмеження законодавства як такі, що застосуються до осіб, які були обрані (призначені) до Вищої ради правосуддя після 15 березня 2017 р. - дня створення Вищої ради правосуддя та здійснюють свої повноваження протягом чотирирічного строку.
Експертиза ґрунтується на комплексному аналізі законодавства – власне законі про ВРП, Конституції України, вредакції від 30.09.2016, рішеннях Конституційного суду у справі N 1-7/99 від 9 лютого 1999 року та від 25 грудня 2003 р. № 22-рп/2003, законі "Про Вищу раду юстиції" від 15 січня 1998 р., рішенні Вищої ради юстиції від 12 січня 2017 р. № 11/0/15-17, Конституції України в редакції від 22.02.2014 року, законах "Про відновлення довіри до судової влади в Україні" від 08.04.2014 року та"Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" № 1401-VIII від 02.06.2016 року.
Посилаючись на рішення КСУ, положення Конституції та загальновизнані принципи права, науковці наголосили на тому, що Конституція, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.
"Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності", - ідеться у висновку інституту Корецького.
З вказаного вбачається, що дія норми частини другої статті Закону "Про Вищу раду правосуддя" щодо обмеження одній і тій самій особі обіймати посаду члена Вищої ради правосуддя два строки поспіль може бути застосовано тільки на майбутнє – тобто, регулює обрання членів ВРП з 5 січня 2017 р., з дати набрання цим законом чинності. Закон чітко не встановлює, що положення частини другої статті 5 Закону № 1798-VIII застосовується, до осіб які були призначені членами Вищої ради юстиції на підставі Закону "Про Вищу раду юстиції" в редакції закону "Про право на справедливий суд" від 27 лютого 2015 р. № 22/98-ВР.
Експерти також порівняли конституційні повноваження Вищої ради юстиції та Вищої ради правосуддя, і вважають, що ВРП наділена повноваженнями, яких не мала Вища рада юстиції, й які раніше були віднесені до компетенції інших органів державної влади.
Тобто, Вища рада правосуддя є новим органом в судовій системі України.
Зокрема, Вища рада юстиції була створена на підставі Закону "Про Вищу раду юстиції" від 15 січня 1998 р. № 22/98-ВР, в цей же день зареєстрована як юридична особа та припинена як юридична особа 15 березня 2017 р.
В свою чергу, Вища рада правосуддя була створена 15 березня 2017 р після припинення Вищої ради юстиції підставі Закону "Про вищу раду правосуддя" від 21 грудня 2016 р. № 1798-VIII, що набув чинності 5 січня 2017 р.
Отже, відповіднодо експертних висновків, з моменту створення державного органу - Вищої ради правосуддя, не існує державного органу — Вищої ради юстиції, яка відповідно припинена 15 березня 2017 р., а Вища рада правосуддя є новим органом в судовій системі України, який наділений унікальними, тільки йому притаманними повноваженнями.
Відсутність визначення в Конституції і законах України того, що Вища рада правосуддя продовжує виконувати повноваження Вищої ради юстиції, підтверджує той факт, що Вища рада правосуддя є іншим конституційним органом порівняно з Вищою радою юстиції. Зазначений висновок знаходить своє підтвердження в Рішенні Вищої ради юстиції від 12 січня 2017 р. № 11/0/15-17 "Про реорганізацію Вищої ради юстиції, утворення Комісії з питань реорганізації Вищої ради юстиції та утворення Вищої ради правосуддя і затвердження Порядку здійснення заходів, пов'язаних із реорганізацією Вищої ради юстиції та утворенням Вищої ради правосудця", яким у пункті 5 визначено, що Вища рада правосуддя є правонаступником майна, прав та обов'язків Вищої ради юстиції, при цьому не визначено, що Вища рада правосуддя набуває та продовжує виконувати повноваження Вищої ради юстиції.
Як відомо, склад Вищої ради правосуддя формуються представниками судової влади, адвокатури, прокуратури та юридичних вищих навчальних закладів.
15-16 лютого з'їзд адвокатів має обрати 2 представників до ВРП з 5 кандидатів.
Серед претендентів - Павло Гречківський, обраний до Вищої ради юстиції 2015 року, та Олексій Маловацький, призначений Верховною Радою 2015 року.
4 
8759
Коментарі