Впливове видання Agropolit провело аналіз перших підсумків роботи державного секретаря в Мінагрополітики та констатує, що проект реформи держслужби виявився мертвонародженим.

Владислав Андронов на посаді держсекретаря уже півроку - Кабінет Міністрів призначив його 25 квітня 2017 року. Мінагрополітики стало одним із 10 пілотних міністерств, де відбулися конкурси на нову посаду. Андронов переміг на відкритому конкурсі ще 8 претендентів, більшу частину балів набравши на етапі співбесіди. Члени Конкурсної комісії з питань вищого корпусу держслужби поставили йому найвищі бали за всіма критеріями: "наявність лідерських навичок", "комунікації та взаємодія", "управління змінами", "особистісні компетенції", "управління публічними фінансами".

"Схоже, на обрання відповідальної особи — держсекретаря Мінагрополітики — найбільше вплинув суб'єктивно-емоційний фактор членів конкурсної комісії", - припускає видання.

Владислав Андронов називав одним із ключових завдань для себе позбавлення міністерства невластивих функцій, таких, як управління державними підприємствами чи надання адміністративних послуг.

"Перш за все — реформування роботи управлінської та організаційної структури міністерства для підвищення її ефективності. Окремим завданням є робота з державними підприємствами, інститути яких необхідно привести у відповідність до чинного законодавства, зокрема — забезпечити обрання їхніх керівників за прозорими конкурсами", - казав він.

Ефективність роботи держсекретарів є дискусійною в усіх міністерствах-учасниках експерименту, проте політолог, експерт Інституту Політичної Освіти Олександр Солонтай вважає, що ситуація в Мінагро — одна з найгірших серед усіх міністерств.

"Проблеми всюди однакові, але інші міністерства краще працюють, тому що політики у багатьох міністерствах є штовхачами реформ, а держсекретарі є тими, хто бере на себе управлінські функції, — розповідає політолог. —А в Мінагро ми ще довго не побачимо, як це запрацює".

Він вказує, що міністерство не змінюється, реформи не впроваджуються, залишається з'єднаною політично-адміністративна вертикаль (сама суть реформи і запровадження посади "державний секретар") — а тому вся аграрна реформа на паузі.

Міністерство аграрної політики та продовольства — одне з перших, де з'явилися державні секретарі. Однак, поки що практичних результатів його роботи не видно. Тож за півроку реформа просунулася лиш на дещицю, та й то тільки в інституційній площині, визначення якої не до кінця зрозуміле. Сподіватимемося, що чиновники все ж додадуть оперативності в цьому питанні.

" Одна посада — це ще не реформа. Це лише один маленький елемент", — каже член комісії з відбору держсекретарів Володимир Купрій.

Політолог Микола Давидюк вважає, що реформа має спрацювати. На його думку, закон про держслужбу відповідає європейській практиці публічної служби і впроваджується нормальними темпами.

"Я не бачу передумов того, що реформа може бути завалена. Та зрозуміло, що креатив чиновника безмежний, і будь-яка найкраща ідея може бути спотворена", — прокоментував він.

Олександр Солонтай впевнений, що реальний результат реформи з'явиться не скоро.

"Зараз ситуація як у 2000-х: призначили держсекретарів і намагаються взяти їх під контроль. Звичайно, на першому етапі ми отримуємо велику кількість збоїв, починаючи з кадрових питань і закінчуючи відсутністю до кінця відпрацьованих інституційних механізмів. Але 1, 2, 3 роботи системи в нормальному форматі дасть позитивний результат, особливо, якщо продовжуватиметься реформа самої служби, а не зупиниться тільки на кількох інноваціях, які вже існують", — вважає політолог.

×