Ексклюзиви
середа, 27 січня 2021 15:24

Закон про референдум: Айвазовська розвіяла "зраду"

Відмовляти народу в референдумі через те, що є якісь застереження – це ставити під сумнів спроможність народу ходити на вибори. Про це Gazeta.ua сказала голова правління Громадянської мережі "Опора" Ольга Айвазовська, коментуючи ухвалений Верховною Радою закон "Про народовладдя через всеукраїнський референдум".

Автор: Тарас ПОДОЛЯН
  Народ згідно з Конституцією є джерелом влади у державі, нагадує Ольга Айвазовська
Народ згідно з Конституцією є джерелом влади у державі, нагадує Ольга Айвазовська

"Загалом і Венеційська комісія, й ОБСЄ дали позитивний висновок цьому документу.

Критикується право скасовувати закони чи норми через всеукраїнський референдум. Але Верховна Рада після результатів такого референдуму може ухвалити новий закон з питання, яке скасували.

Порядок організації референдуму є абсолютно резонний. У Конституції є окремий розділ про вибори й референдуми. Інститут референдуму стоїть на одній шальці з інститутом виборів. Якщо говорити політичною риторикою "не на часі", "суспільство не готове", "на нього є маніпулятивний вплив", то ми ті самі аргументи можемо використовувати щодо виборів. Але до цього в Україні ще ніхто не додумався.

Відмовляти народу в референдумі тільки через те, що є якісь застереження – це ставити під сумнів узагалі спроможність народу ходити на вибори", - каже громадська діячка.

Якщо гіпотетично уявити, що виконавча гілка влади пішла на злочинну угоду з іншою країною, парламент перетнув "червону лінію" - народ скаже: ні

Щодо можливості винесення на референдум питання про зміну території України, то це норма Конституції, нагадує Ольга Айвазовська.

"Якщо йдеться про зміни щодо територій, це рішення мусить обов'язково пройти референдум, як етап, відповідно до Основного закону.

Зміна територій – наслідок прийняття міжнародної угоди. Є верифікація у 3 етапи: міжнародна угода - готується виконавчою гілкою влади, далі вона ратифікується Верховною Радою. Президент підписує закон про ратифікацію цієї угоди, і парламент виносить питання на референдум, де останнє слово за народом України. Без референдуму цієї триетапної авторизації немає. Рішення президента та парламенту може бути скасовано у такий спосіб волею народу.

Питаннями територій можуть бути будь-які теми, які стосуються демаркації, делімітація, конфлікти, не пов'язані з Донбасом.

Ніхто з політичних груп за 30 років незалежності не ініціював вилучення з Конституції: а) поняття референдуму та права громадян на участь у ньому, б) порядку прийняття рішення щодо зміни територій, де обов'язково має бути проведений референдум.

Якщо гіпотетично уявити ситуацію, що виконавча гілка влади пішла на злочинну угоду з якоюсь іншою країною щодо зміни територій, у парламенті авторитарний режим перетнув "червону лінію" і легітимізував цю угоду. А народ, 50 відсотків явки немає, не приходить на референдум, і ця угода не вважається дійсною. Або приходить 50 плюс 1 відсоток громадян і каже: ні. Народ згідно з Конституцією і є джерелом влади в державі.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Закон про референдум: холодна зброя чи скальпель для операції

Донбас є територією України. Юридично її ніхто не забирав. Вона окупована, що визнано законодавством і різними міжнародними документами.

Питання "особливого статусу" стосується не територій, а змін до Конституції в частині місцевого самоврядування. Тобто це взагалі не може бути предметом розгляду питання щодо зміни територій через референдум.

Україна не може укладати міжнародну угоду з Російською Федерацією щодо місцевого самоврядування на території України. Це нонсенс.

Питання щодо Донбасу або Криму може бути винесене на референдум у загальнонаціональному значенні. Але таке рішення буде стосуватися тієї гілки влади, яка імплементуватиме. Наприклад, якщо стосуватиметься закону, то це парламент.

Уявімо, що на референдумі ухвалюють рішення щодо особливого порядку місцевого самоврядування. Страхи й комплекси навколо цього питання значно перебільшені. Бо якщо винесуть на референдум, однаково питання закону за парламентом, який, до речі, є і діє та приймався, пролонгувався вже двома скликаннями парламенту", - пояснила Ольга Айвазовська.

Референдумів щомісяця не буде

Сумнівно, що референдуми тепер проводитимуть щомісяця, каже керівниця "Опори".

"Порядок організації та проведення референдуму відповідає Конституції – про 3 мільйони підписів у 2/3 областей, не менше як 100 тисяч в одній – норма Конституції, збір підписів ініціативною групою, перевірка всіх підписів ЦВК. Це складна процедура.

У законі є навіть новація щодо прозорості фінансів на агітацію за збір підписів. Ще до початку референдуму треба легалізувати фонд", - сказала Ольга Айвазовська.

Водночас в "Опорі" виступають проти електронного голосування.

"Чи під час виборів, чи під час референдумів. Зважаючи на питання безпеки, довіри до самого інструменту. І спроможності держави реагувати на ці виклики. Бо зловживання можуть бути зовнішніми гравцями, тою ж Росією", - пояснила громадська діячка.

Закон "Про народовладдя через всеукраїнський референдум" Верховна Рада ухвалила 26 січня. Його подавав президент Володимир Зеленський.

Всеукраїнський референдум за народною ініціативою проголошується на вимогу не менш як 3 млн громадян, які мають право голосу.

Зараз ви читаєте новину «Закон про референдум: Айвазовська розвіяла "зраду"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

2

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 8759
Голосування "Розумна мілітаризація" від Міноборони
  • Держслужбовців потрібно брати на роботу лише після військової підготовки
  • Це має бути однією з вимог і для балотування в органи місцевого самоврядування, парламент та суди
  • Для держслужбовців військова підготовка не повинна бути обов'язковою
  • Мені байдуже
Переглянути