— Це було голосування проти Петра Порошенка. Соціологія показувала його антирейтинг у 50 відсотків. Кожен другий українець не підтримував його. Зеленський зумів мобілізувати довкола себе цих людей, — говорить політолог 41-річний Михайло Басараб.

— Після Революції гідності та під час війни все ділилося на біле і чорне, правду і неправду. Порошенко сформував сіру реальність: зневажалися цінності українських активістів і волонтерів, покривав представників режиму Януковича. Але недооцінив українців, які розібралися, що президент лукавить.

Висока явка свідчить, що українці боротимуться за державу.

У Петра Олексійовича є плани піти в парламент на чолі своєї партії. Але говорити про це рано.

25 процентів, які підтримали Порошенка на президентських виборах, не обов'язково готові проголосувати за "Блок Петра Порошенка".

— Порошенко мав великий кредит довіри. А втратив її через оточення і корупцію. Людей, незадоволених станом країни, було більше, ніж тих, кому це подобалося, — говорить політолог 32-річний Андрій Вігірінський.

— Не потрібно було роздувати страху, в якому живуть українці. А Петро Олексійович говорив: не проголосуєте за мене, буде реванш Москви, олігархів. Хоч сам мав багато зв'язків і з олігархами, і з Москвою.

Зеленський створив попит на себе. Довів, що може розмовляти, не зніяковів перед Порошенком на стадіоні. Не давав обіцянок про зниження тарифів або закінчення війни. Казав, що в нього немає остаточної відповіді на ці питання. Тепер його завдання не робити помилок, які допускав попередник.

×