Покрову Пресвятої Богородиці президент Віктор Ющенко святкував на Сумщині. Рано-вранці у селі Пустовійтівка Роменського району селяни дружно підмітали вулиці.
— Як же тут не прибратися, коли щас приїде Віктор Андрійович, — натхненно пояснює 43-річний Микола.
— Ми тут усі тільки за нього голосували й голосувати будем, — додає жінка, збираючи сміття.
На в"їзді до села білою фарбою на блакитному полотнищі написали: "Щиро вітаємо Президента України!".
Було холодно. Але біля пам"ятника гетьману Петрові Калнишевському зібралося чимало людей. Якийсь літній дядько з карткою "Оргкомітет" час від часу кудись нервово телефонує і хаотично розмахує руками. Потім підходить до оркестру і заспокоює:
— Скоро буде, скоро...
Віктор Ющенко, 52 роки, традиційно спізнюється. Покладають до пам"ятника квіти. Оркестр грає "Боже великий, єдиний". Щось нашіптуючи президентові, його нова прес-секретар Ірина Ваннікова дивиться на годинник. Коротко привітавши людей, Ющенко рушає убік машин.
До відбудованої Свято-Троїцької церкви звідусіль з"їхалося чимало народу. Стоять десятки машин з номерами Сумщини, Київщини, Полтавської та Чернігівської областей. А на стоянці біля Пустовійтівської сільради — харківський "ікарус" із табличкою "Екскурсія".
Тільки б Ющенка побачить не по телевізору, а наживо
Баба Паша, як вона себе назвала, прийшла на милицях з іншого краю села.
— Тільки б Ющенка побачить не по телевізору, а наживо, — каже.
Близько 11-ї до церкви на чорному "мерседесі" під"їздить глава Української православної церкви Київського патріархату Філарет. За деякий час прибуває ще кілька автівок. До першої підбігають охоронці, відчиняють двері.
Виходять президент із дружиною та дітьми. З решти машин — голова його секретаріату Віктор Балога, міністр у справах молоді та спорту Юрій Павленко та інші високопосадовці.
Усі навколо починають скандувати: "Ю-щен-ко!". Аплодисменти. Президент складає перед собою долоні й піднімає їх угору. Хтось з натовпу вигукує:
— Вікторе Андрійовичу! Слава Україні!
— Героям слава! — відповідає не надто голосно Ющенко. Під гучні овації заходить до церкви.
Після молитви президент вирушає до сільського Будинку культури. Трохи раніше туди вже перейшли люди.
— Нічого собі, — вигукує якийсь чоловік. — Металопластикові вікна та двері?! Везе ж таким селам, як це!
Президент каже, що сьогодні, як і в часи Калнишевського, одним із головних завдань є зберегти та зміцнити соборність країни. Створення соборної помісної української церкви також допомагатиме цьому.
Знову президентський кортеж. Знову овації.
— Гетьману України наше слава! Слава! Слава! — гукають козаки.
Ющенко сам керує машиною, водій сидить поруч. Президент заходить до музею Петра Калнишевського. Роздивляючись експонати, зосереджується на старовинному Євангелії 1758 року. Цікавиться долею книги. Директор музею Ярослав Терентьєв старанно пояснює.
Потім президент йде в натовп людей. Дякує і потискає простягнуті з усіх боків руки.
2 
1
Коментарі