— Багато років пам'ятатимуть, хто і як голосував цього дня. Звертаюся до всіх фракцій: відставте свої побоювання. Це — історичний момент. Голосуємо за справедливість, за гідність, за нашу найбільшу силу — голосуємо за мову, — каже голова Верховної Ради 48-річний Андрій Парубій.

25 квітня парламент ухвалює проект закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної" у другому читанні та в цілому. У залі — третій президент Віктор Ющенко й патріарх Філарет.

Закон про мову підтримують 278 народних депутатів. Проти виступила вся фракція "Опозиційного блоку", двоє нардепів із групи "Відродження" та п'ятеро позафракційних.

Після голосування народні обранці виконують гімн.

Уранці під парламентом зібралися люди, щоб підтримати ухвалення документа.

— Ми не допустимо реваншу. Ніхто й ніколи не забере в України мову, — каже Андрій Парубій зі сцени під Радою. — Сьогодні тут — серце і дух країни. Де мова, там перемога.

— Дорогі браття і сестри, вітаю вас, — каже патріарх 90-річний Філарет. — Ми затвердили українську мову як державну. Кожна держава має свою мову. І в України вона повинна бути. І ніякі ворожі сили в цьому не переможуть. Нас багато століть гнобили, нищили українську мову. Але вона жива і житиме вовіки. Ми чекали не тільки цієї перемоги. На Донбасі теж буде наша перемога, бо з нами правда.

— Право на рідну мову українців тепер буде захищене, — каже 31-річний Олександр Іванов, засновник ініціативи "Переходь на українську". — У законі прописано багато сфер, де державна мова отримає підтримку. Документ починає діяти не одразу. Перехідний період для різних норм закону — від одного до п'яти років. Тому впровадження буде поступове.

Для вивчення мови створять безкоштовні курси. Всі охочі у зручний час зможуть підтягнути її знання. Насамперед це стосується держслужбовців і працівників сфери обслуговування. Кандидати на державні посади здаватимуть іспит. Його потрібно буде скласти і для набуття громадянства.

Закон добре виписаний. Група фахівців-активістів працювала над його створенням чотири роки. У процесі допрацювання до нього внесли майже дві тисячі правок і доповнень. Він українізує засоби масової інформації. Кожному виданню тепер слід мати версію державною мовою. Будуть квоти для видавців, 50 відсотків має становити україномовна книжка.

Права меншин цим законом не утискатимуть. Громадяни, які бажатимуть отримувати обслуговування рідною мовою, матимуть таку можливість. Підприємцям ніхто не заборонятиме поряд із державною надавати послуги й мовами національних меншин.

×