— Я ніколи не заявляв про свої президентські амбіції. Не збираюся цього робити й ­сьогодні. Влада як така мене не цікавить. Я ніколи не співпрацював із жодним політтехнологом і не обговорював із ними навіть гіпотетичних політичних планів. Ніколи не замовляв жодній соціологічній компанії досліджень на тему своїх президентських чи інших політичних рейтингів. Ніколи не давав обіцянок політикам чи бізнесменам, — каже лідер гурту "Океан Ельзи" 42-річний Свято­слав ­Вакарчук у відеозверненні 10 грудня. — Не так важливо те, хто має очолювати нашу державу. Важливо, якою вона має бути.

Вакарчук називає 10 кроків, які, на його думку, треба зробити в реформуванні країни:

— Перше: створити незалежний Антикорупційний суд. Державні крадії, особливо високого рангу, мають бути покарані.

Друге: змінити виборче законодавство. Запровадити не лише відкриті списки, а й унеможливити залежність виборчих комісій від впливу політичних партій. Новий склад ЦВК має бути сформовано з експертів.

Третє: реформувати держслужби. Створити умови для залучення молодих, енергійних, освічених патріотів.

Четверте: Службу безпеки з інструменту впливу на бізнес треба перетворити на зброю боротьби з тими, хто підриває нашу безпеку й незалежність.

П'яте: розпочати дієву приватизацію.

Шосте: припинити політичний лобізм.

Сьоме: політики мають стати простішими, відкритішими й доступнішими.

Восьме: політикам потрібно навчитися виконувати обіцянки.

Дев'яте: кожен крок політика повинен мати чітке, логічне, а ­головне — правдиве пояснення.

Десяте: публічно окреслити межі дозволеного. Ніхто за жодних обставин не має їх порушувати.

"Це — позиція українського Вацлава Гавела"

Святослав Вакарчук посідає третє місце в рейтингу кандидатів на президентських виборах. За нього готові проголосувати 12,1% українців. Його випереджають президент Петро Порошенко — 16,1% і лідер партії "Батьківщина" Юлія Тимошенко — 14,4%. Чергові вибори глави держави мають відбутися в березні 2019 року.

У вересні музикант на півроку полетів до Стенфорда, Сполучені Штати. Тамтешній університет входить у трійку найкращих вузів світу. Вакарчук вивчає процеси політики й державотворення, економіку й право.

— Це — правильний тактичний крок. Вакарчук сказав, що не йтиме у президенти, але його десять пунктів виглядають як програма, — говорить політолог 59-річний Володимир Фесенко.

— Помилкою було б підтвердити чутки про похід у президенти. Якщо й балотуватиметься, то робити це треба буде в останній момент. Будь-яка заявка на президентство за рік-півтора до голосування стане фальстартом і програшем. Якщо Вакарчук і заявить про такий намір, то не сам. Його будуть висувати. Наприклад, громадські активісти або політичні сили, що не захочуть підтримувати Порошенка, Тимошенко, Рабіновича, Бойка, Ляшка.

Слова Вакарчука — це заявка на роль не керівника держави, а хранителя цінностей і арбітра. Позиція українського Вацлава Гавела (дисидент і драматург, був першим президентом Чехії — з 1993-го по 2003-й. — ГПУ). Інша справа, чи готовий сам Святослав до такої ролі? Більшість українців все ж таки хочуть президента-керівника, начальника. Який би за все відповідав. Частина бізнесу, громадськості й політичного класу прагнуть арбітра. Він має стояти над політичним процесом і розрулювати конфліктні ситуації. Дві третини українців дуже критично ставляться до всіх без винятку політиків — від Порошенка до Саакашвілі. Не довіряють жодному. На цьому може зростати потреба у главі держави, який є арбітром.

— Мабуть, Вакарчуку не подобаються розмови про його похід у президенти. Вирішив, зараз не треба цього шуму, — говорить соціолог 67-річний Євген Головаха.

— Його 10 кроків якраз свідчать, що він збирається йти у президенти. Таким чином опосередковано представляє свою програму. Переносить її на якогось умовного кандидата. Хоча ним є він сам.

Не політик може стати сильним кандидатом. Як було з Віталієм Кличком (за колишнього боксера у травні 2014-го на виборах мера столиці проголосували 57,46% киян. — ГПУ).

Для країни краще, якби були партії з ідеологіями й сильними лідерами. Але якщо українці зовсім не довіряють політикам, тоді треба висувати когось із громадських діячів.

×