Україна готується до нової моделі енергоринку вже з 1 липня. Навколо цієї дати розгорнулися баталії: Кабмін — за, оточення президента — проти. Чия візьме в цьому спорі, чи призведе це до зростання тарифів, як українська атомка відрізає російську пуповину й куди "пішла" Калуська ТЕЦ — розповів міністр енергетики та вугільної промисловості України Ігор ­Насалик, 56 років.

Каденція цього уряду добігає кінця. Наскільки українська енергетика стала незалежною від Росії?

— Об'єднані енергосистеми 2016 і 2019 років — за своїм станом абсолютно різні. Три роки тому в "Енергоатомі" були заблоковані всі рахунки, а в той час компанія працювала над продовженням терміну експлуатації атомних енергоблоків на 10 років. Ремонт на одному блоці тривав по 260–275 днів. Через ці роботи в енергосистемі виник дефіцит генеруючих потужностей. Об'єднана енергосистема була не здатна задовольнити попит споживачів, тому вже в травні 2016-го почалися віялові відключення.

Нам удалося все це стабілізувати. Ми розбили графік ремонтних робіт на три роки. Сконцентрували їх весною і на початку осені. Так забезпечили максимальний режим генерації взимку, коли найбільше споживання, а також у спекотний літній період.

Друге досягнення: ми збільшили поставки для українських АЕС ядерного палива американської "Вестінгауз". 2015-го його частка становила лише 15% від загальної потреби. Решта 85% постачали з РФ. На сьогодні цей розподіл становить 50 на 50. Водночас проведені роботи дозволяють повністю перейти на паливо "Вестінгауз", якщо Росія припинить поставки.

Навіть більше, ми прийняли рішення про будівництво заводу на базі Южно-Української АЕС із виробництва паливних касет для атомних станцій. Ідеться про збірку ТВЕЛів — тепловидільних елементів — по ліцензії "Вестінгауз". Я вже підписав усі необхідні документи.

А що з вивезенням відпрацьованого ядерного палива у Росію?

— 2017 року ухвалили рішення розпочати будівництво централізованого сховища для безпечного зберігання відпрацьованого ядерного палива трьох українських АЕС спільно з американською "Холтек Інтернешнл". Першу чергу центрального сховища запускаємо вже зараз і відразу ж розпочнемо експлуатацію. Ми повністю відмовляємося від транспортування відпрацьованого ядерного палива реакторів типу ВВЕР до Росії. Щороку ці послуги коштували "Енергоатому" $200–210 млн. На реалізацію цього проекту вартістю 37 млрд грн ми не взяли ні копійки з бюджету. Я підписав із американцями контракт про кредитування, частково взяли кошти з тарифу для "Енергоатома".

Як вирішили проблеми з поставками антрацитового вугілля?

— Нам повністю перекрили постачання антрациту з ОРДЛО 2017-го. А це 10,5 млн тонн на рік. Мабуть, усі пам'ятають, як з Америки зустрічали перший 60-тонний танкер? Тільки щоб повністю забезпечити потреби теплових електростанцій в антрациті, треба було ці танкери через день зустрічати. Тому міністерство 2016 року прийняло стратегічне рішення про переобладнання всіх енергоблоків ТЕС на спалювання вугілля газової групи. Ми це зробили, уперше випередивши в переобладнанні навіть приватну компанію ДТЕК. Як наслідок — потреба в антрациті скоротилася з 10,5 до 3,5 мільйонів тонн на рік. Цей антрацит споживає "Донбасенерго", але наприкінці минулого року вони підписали контракт із китайськими компаніями на переобладнання своїх енергоблоків. Проблемною поки що залишається Луганська ТЕС, антрацитове вугілля на яку напряму постачається з РФ.

З Америки вугілля вже не возимо, та й взагалі ми вже не імпортуємо вугілля газової групи.

У владі говорять про можливість зняття економічної блокади з окупованого Донбасу. Щоб ввозити вугілля звідти?

— Ми працювали з непідконтрольними районами, коли шахти були зареєстровані на території України і податки йшли в бюджет України. Вони (окупанти. — ГПУ) взяли й усе націоналізували. Після цього РНБО прийняла рішення, що ми розриваємо з ними всі економічні відносини.

В історії з виведенням із держ­власності Калуської ТЕЦ вас звинувачують у тому, що хочете її привласнити.

— У рамках децентралізації прем'єр-міністр доручив передати в комунальну власність громадам шість теплоелектроцентралей, Калуську в тому числі. Її передати було легко, бо не має боргів. А в інших п'яти ТЕЦ їх разом десь 2,5 млрд грн. Вони повинні очиститися від боргів, а потім можна їх передати містам. Найбільший фейк — що я хочу віддати ТЕЦ Лукойлу чи ДТЕК. Адже її приватизація заборонена. Отже, станція працюватиме, як працює. Привласнити її неможливо.

Ваш прогноз: нову модель енергоринку запустять із липня чи перенесуть на рік, як пропонує у своєму законопроекті президент?

— Вірогідність запуску з 1 липня — 70 відсотків. Вважаю, що введення нової моделі енергоринку — це першочергове завдання для Кабміну. І якби уряд не міг би впоратися з ним, мав би звернутися до Верховної Ради з проханням перенести терміни. Це значило б, що хтось у підготовці не виконав своїх зобов'язань.

На сьогодні Міненерго як головний центр формування цього ринку не зверталося до уряду й до парламенту. А от звернення президента про відтермінування нового енергоринку надійшло після того, як 31 травня на засіданні Ради нацбезпеки і оборони відбулася дискусія між Андрієм Герусом (представник президента в Кабміні. — ГПУ) і всіма учасниками енергоринку. На відміну від Геруса, вони підтвердили: енергоринок готовий до запуску з 1 липня.

Керівництво "Укренерго" звинуватило вас у маніпуляціях із ПСО і ціною на електроенергію — нібито почнеться неконтрольоване зростання.

— Дивно, коли людина з "Укренерго" коментує позицію покладання спеціальних обов'язків, до якої не має відношення. Думаю, він передусім повинен коментувати питання, за які відповідає — комерційний облік, балансуючий ринок і ринок допоміжних послуг.

А щодо нової моделі ринку — я повністю відповідаю за те, як вона працюватиме. Із її запровадженням не повинна різко піднятися ціна на електроенергію — не лише для населення, але й для непобутових споживачів. Для останніх ціна зросте на 5–6 процентів, бо навіть при формуванні прогнозного балансу на 2019 рік, уже на друге півріччя НКРЕКП передбачала збільшення оптової ринкової ціни на 8–9 відсотків. Отже, ціна зросла б, навіть якби нову модель не запроваджували.

Ми збалансували систему так, що вона не призведе до зростання ціни для населення. Її, до речі, не підвищували з березня 2017 року. Варто також знати, що ціна електроенергії для населення України в 2,6 раза нижча, ніж у Росії і в Білорусі. І вдесятеро, ніж у Данії.

Скільки державних коштів 2019-го спрямували на підтримку вугільної галузі, на модернізацію шахт?

— В останні п'ять років на це з бюджету не виділено ні копійки, і цьогоріч — також. Усе, що передбачалося в ньому, йшло на зарплатню. Державні шахти збиткові, адже собівартість видобутого вугілля — майже 3700 гривень за тонну.

Шахтний фонд старий. Наймолодшій шахті — 30 років. Ще 15 шахт — молодші 50 років. Термін експлуатації решти — 70–100 років.

У бюджеті на цей рік на шахти виділено 1,6 млрд грн, потім додатково дали ще мільярд. Нібито на модернізацію, але потім все пішло на зарплати. Навіть якби сюди поставили Ілона Маска, то все одно ніякого результату не було б, поки не буде інвестицій у переоснащення.

Вісім років був міським головою Калуша

Ігор Насалик очолює Міністерство енергетики та вугільної промисловості України з 14 квітня 2016-го. На місцевих виборах 2006 року був обраний мером Калуша. На місцевих виборах 2010 року — переобраний. Народний депутат України III, IV та VIII скликань.

З листопада 2014 року по квітень 2016 року — заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та безпеки.

Народився 25 листопада 1962 року в місті Олександрія Кіровоградської області. Дитинство минуло в Рогатині на Івано-Франківщині.

Одружений. Має двох синів.

×