15 вересня Кабінет міністрів подав до Верховної Ради проект бюджету на 2020 рік. Його має опрацювати бюджетний комітет. У двох читаннях ухвалити Верховна Рада й підписати президент.
Курс гривні на кінець наступного року прогнозують 28,2 за долар. Мінімальна зарплата з 1 січня буде 4723 грн. Доходи становитимуть 1,079 трлн грн, видатки — 1,170 трлн. Планують запозичити 380 млрд грн від кредиторів. Зростання економіки очікують на рівні 3,3%. На освіту закладають 136,4 млрд грн, на медицину — 108 млрд, на армію — 102,6 млрд грн. На субсидії спрямують 47,6 млрд грн.
— Наша стратегія — щоб із кожним роком державний борг ставав менший. Для цього мало одного року, треба планувати на середньо- та довгостроковий період. Ми востаннє приймаємо бюджет на рік. Надалі бюджету передуватиме ухвалення повноцінної трирічної декларації, — говорить прем'єр-міністр 35-річний Олексій Гончарук.
Рада затвердила уряд 29 серпня. У Кабміні працюють два віце-прем'єри й 16 міністрів.
— Цифри реалістичні. Але все залежатиме від того, чи зможе уряд справді робити реформи, — каже колишній заступник голови Нацбанку Олександр Савченко, 61 рік.
— Бюджет нічим не відрізняється від попередніх. І в цьому проблема. Значить, не можемо очікувати й на реальні економічні зміни. Поки що важко зрозуміти, як діятиме уряд. Заявили про дерегулювання — тобто про спрощення ведення бізнесу, але в парламенті реєструються законопроекти, де механізми оподаткування та звітності складніші.
Останні п'ять років нічого не робили в активній економічній політиці. Якщо так буде й далі, то економіка так і ростиме — на 3,3 відсотка. Але не матимемо значного зростання.
Планування бюджету більш як на рік нічого не дасть. Не через бездарність. А через фінансову, курсову та інфляційну нестабільність. Бюджет, як і раніше, тріщить по швах.
— Бюджет принципово не відрізняється від минулорічного, — говорить економіст 37-річний Сергій Фурса.
— Курс долара переглянуть — його зменшать. Бо гривня зараз набагато сильніша, ніж була. У внутрішніх гравців — шалений оптимізм. Дефіцит бюджету у 2 відсотки — невисокий. 3,3 процента росту ВВП — реалістичні. Згодом можуть закласти 5, як обіцяли президенту. Але це швидше бажане. Передумов для зростання поки що не видно.
Те, що бюджет плануватимуть на три роки — позитивно. Так можна перетягувати видатки, якщо не встигли їх освоїти.
— Уряд має зменшити тиск на економіку. Насамперед податковий. При цьому гарантувати безпеку громадян і рівні правила гри на ринках, — каже директор Інституту соціально-економічної трансформації Ілля Несходовський, 41 рік.
— Кабмін робить правильно, коли збільшує витрати на будівництво доріг (у дорожній фонд заклали 69,7 млрд грн, торік — 50,4 млрд. — ГПУ). Це інфраструктура.
З другого боку, не бачимо кроків, що заохочували б українців вкладати гроші у свою економіку. Треба зменшити навантаження на зарплату через податкові, соціальні пільги. Цього уряд Гончарука не зробив.
Після 2016-го ми щороку живемо краще, ніж попереднього. Тоді вдалося витягнути країну з глибокого падіння 2014–2015 років. Реальні доходи населення збільшуються, ВВП зростає. Такі темпи можемо продовжити. Збільшується попит на державні облігації на світовому ринку. Їх скуповують масово. Це означає, що інвестори сприймають Україну позитивно. Головне — аби зайшли реальні інвестиції у будівництво підприємств, створення робочих місць.
Єдине, що насторожує, — закладання для розрахунку доходів курсу 28,2 гривні за долар. Зараз він менше за 25 гривень. І ситуація на світових ринках для нас сприятлива. Виходить, ми завищуємо доходи, закладаючи такий курс. Це може призвести до невиконання бюджету, як зараз.
2 
35413
Коментарі