Доля реліквій буває дивною та такою ж непередбачуваною, як і людська. Змінюються цілі покоління, зникають міста та постають нові. При цьому дивним способом зберігаються тендітні пергаментні сувої чи прапори з тонкого шовку.

Саме таким довгим видався вік гетьманського прапора XVII ст., який до останнього часу зберігався в фондах Харківського історичного музею.

Хоча "зберігся" — це занадто голосно сказано. Дослідники уточнюють: майже зберігся. Як виявила експертиза, від прапора залишилося 42% тканини! Ще кілька років — і цей символ нашої козацької слави просто перетворився би на порох. Але пам"ятка мала щасливу долю: торік її побачила під час поїздки до Харкова Юлія Тимошенко. Пообіцяла врятувати.

Символічно, що понад 40 років саме цей стяг майорів над Україною. За його долею можна вивчати вітчизняну історію. Із ним пов"язані імена чотирьох гетьманів: Івана Самойловича, Івана Мазепи, Івана Скоропадського, Данила Апостола. Прапор був свідком найбільш важливих, драматичних і визначальних для нашого народу подій.

Унікальність цієї реліквії ще й у тому, що в музейному фонді України зберігаються лише п"ять козацьких прапорів XVII–XVIII ст., переважно полкових. А цей стяг — єдиний гетьманський із XVII ст. в усьому 12-мільйонному музейному фонді. Крім нього, існують усього два гетьманські прапори часів Козаччини: Богдана Хмельницького у Військовому музеї Стокгольма та Данила Апостола у Палаті зброї московського Кремля.

Разом із нашими національними реліквіями в Україну повертається стабільне, успішне, заможне життя

Організацією порятунку прапора опікувався Фонд інтелектуальної співпраці "Україна ХХІ століття". Уперше стяг реставрували 1861 року в Палаті зброї московського Кремля. Тоді прапор наклеїли на тюль, що зберіг реліквію від знищення. Цього року стяг відновлювали у Польщі. Реставратори за короткі терміни провели надзвичайно кропітку роботу. Вони видалили підклеєну в ХІХ ст. тканину підкладки, очистили поверхню, підклеїли фрагменти, які відкололися, а весь прапор з одного боку підбили прозорою тканиною. Цікаво, що під час цієї роботи було виявлено залишки надпису "-овичу" — від "Самойловичу".

Під час реставрації Юлія Тимошенко не забувала про реліквію. Як розповідають, під час кожної зустрічі з польським прем"єр-міністром постійно цікавилася, як проходить порятунок прапора, і просила колегу допомогти в цій загальнонаціональній акції.

— Сьогодні гетьманський прапор, під яким здійснювали свої функції чотири гетьмани України, повертається в Україну у вигляді, в якому ще сотні років буде знаходитися у нас і надавати наснагу, силу для державотворчих дій, — сказала прем"єр-міністр під час показу реліквії в Національному музеї України. Тимошенко назвала знаковим, що презентація відбувається у дуже напружений політичний період. — Гетьманський прапор пройшов таку ж складну особисту історію, як і Україна, коли ми кожен раз зі шматочків збираємо нашу державність, незалежність, нашу країну.

Прем"єрка не збирається заспокоюватися. Вона повідомила, що уряд продовжуватиме започатковану традицію щодо повернення українських реліквій на батьківщину.

— Разом із нашими національними реліквіями в Україну повертається стабільне, успішне, заможне життя, — каже вона.

Отже, уряд за підтримки фонду "Україна ХХІ століття" і польських колег найближчим часом планує відновити ще одну пам"ятку, яка зберігається в Національному історичному музеї України, — козацький прапор. На думку Юлії Тимошенко, його реставрація також стане знаковою подією для України, як і відновлення гетьманського стяга.

А відреставрована реліквія незабаром буде представлена на міжнародній виставці "Україна — Швеція: на перехрестях історії (XVII–XVIII ст.)" у Національному історичному музеї України. Потім повернеться до Харківського історичного музею.

×