— Майже 800 тисяч декларацій за минулий рік пройдуть повну автоматичну перевірку. Тобто їх проаналізує комп'ютер, — говорить 38‑річний Олександр Новіков, голова Національного агентства з запобігання корупції журналістам "Укрінформу".
1 квітня в Україні завершилася кампанія з декларування. До електронного реєстру подали 791 тис. 872 декларації. Національне агентство з питань запобігання корупції їх перевіряє.
— Система звіряє дані в деклараціях з даними у реєстрах. Так виявимо найбільш ризиковані фінансові звіти, які потім пройдуть повну перевірку, — каже Новіков. — Сьогодні за такою процедурою працюємо з 278 деклараціями, з них 99 — за заявами засобів масової інформації, громадських організацій, громадян. Вони здебільшого стосуються випадків, коли активи записані на когось із членів родини, не зазначених у декларації. Або спливла якась інша "лотерея" (у лютому нардеп від "Слуги народу" Максим Павлюк задекларував 1,9 млн грн виграшу від шести фірм. — ГПУ).
15 квітня Верховна Рада у першому читанні підтримала законопроєкт про позбавлення волі за недостовірне декларування. Передбачає до двох років в'язниці та штраф до 68 тис. грн. Ідеться про депутатів, держслужбовців і представників органів місцевого самоврядування, якщо відомості в їхніх деклараціях відрізняються від достовірних на щонайменше 1,135 млн грн.
Діє закон, ухвалений у грудні 2020‑го, за яким не передбачена кримінальна відповідальність за недостовірне декларування.
— Із системою декларування чиновникам стало непросто легалізувати гроші, — каже правник 62‑річний Віктор Чумак. — Можуть сказати, що подарували мати-батько. Та є принцип розумного сумніву. Коли очевидно, що баба за все життя не могла заробити на той подарунок. Це дає підстави говорити про необхідність розслідування.
Молоді політики зайшли у владу з нулями на рахунках. У більшості нічого не було. Зараз не можуть показати все, що отримують "в чорну" — доплати з Офісу президента, від Коломойського, Ахметова (народна депутатка Анна Скороход, виключена із фракції "Слуга народу", заявляла, що нардепам платять по $5 тис., а на керівних посадах у фракції — $15 тис; позафракційний депутат Гео Лерос заявив, що Рінат Ахметов платить "слугам народу" у конвертах через Офіс президента. — ГПУ). Сидять на мішку з грішми, а купити нічого не можуть. Бо виникне питання: звідки? Ця система для них, як кістка в горлі. Бо громадяни бачать, коли людина ніколи не була в бізнесі, а має будинок, купу землі, машини. Виникає враження, що вона крала. А це серйозний репутаційний удар. Тому стільки нападів на систему декларування від представників влади.
Систему покарання за недостовірні дані в деклараціях послабили. І якщо зараз проведуть усім повну перевірку, притягнути до відповідальності нікого не зможуть. Змінити це здатні Офіс президента, Верховна Рада чи Кабмін. А там незацікавлені.
— Легальних способів приховати активи майже немає. Але є незаконні, — говорить експерт Центру протидії корупції 24‑річний Антон Марчук.
— Записують майно на третіх осіб — родичів, помічників. Колишній нардеп Ігор Мосійчук записав будинок, яким користувався і розпоряджався, на свого водія. У того не було грошей навіть на ділянку під Києвом, а тим більше на дім.
Багато хто пише у деклараціях великі суми готівки. Хоч не всі її мають. Вказують більше, щоб у разі отримання нелегальних доходів надати їм законного вигляду.
4 
35413
Коментарі