Припиніть вірити у диво, що президент побудує нову країну

В Україні відбулися чесні та прозорі президентські вибори. Це відрізняє нас від пострадянських країн, які не здатні вийти з авторитарного минулого.

Маємо прийняти вибір українського народу. Заспокоїтися, незалежно від того, переміг ваш кандидат чи програв. Життя не скінчилося. Політична боротьба лише починається.

Пам'ятайте: більшість із нас мріє про одне — сильну країну, відкриту вільну економіку, верховенство права, мир без капітуляцій, ефективні, але не все­владні державні інституції. Просто мають різні погляди на те, хто це забезпечить. Скоро ви дійдете згоди, що це зробити мусите самі разом. Тому, якщо не маєте розбіжностей щодо головного питання — де зразок для наслідування, на Сході чи на Заході — подайте руку одне одному.

Будьте готові контролювати кожен крок переможця за допомогою сильних громадських організацій. Президент мусить знати: відтепер він під мікроскопом і в лещатах. Призначення одіозних фігур, неприйнятні політичні альянси, дивні кроки з державною власністю, відкат реформ, сумнівні зовнішньополітичні ініціативи — за це треба негайно і сильно бити по руках.

Потрібно будувати громадянську освіту й ефективні інституції, здатні тримати на плаву демократичну державу. Сильна громадянська відповідальність у поєднанні з необхідними знаннями — це єдине, що зменшує ризик зробити невдалий вибір. А ефективні інституції допоможуть утримати державу, якщо його зроблено.

Припиніть вірити у диво, що президент побудує нову країну. Це здатні зробити тільки ми. Волонтерство, вступ на державну службу, розбудова демократичних політичних партій, контроль місцевої влади, наведення ладу в ОСББ — існує багато способів долучитися. Але доведеться вийти з "Фейсбуку", взути гумові чоботи, вдягти рукавиці, взяти до рук лопати і граблі.

Головне завдання Петра Порошенка — стримати опонента й перемогти на парламентських виборах. Для цього він має не лише оновити команду, а й вирвати ініціативу з рук опонента і провести через парламент ключові реформи.

Головне завдання Володимира Зеленського — поміняти підхід. Досі час грав на нього, тепер гратиме проти. Його рейтинг зменшуватиметься з кожним прийнятим рішенням. Досі вдавалося тримати докупи несумісні соціальні групи, ухиляючись від чітких позицій. Тепер це неможливо. Кожен крок когось розчаровуватиме. Рухатися далі без команди не вийде. Доведеться її створювати. Причому під тиском охочих "допомогти" своїми людьми.

І не забувайте: з півночі холодним поглядом дивиться ворог, якому потрібні не дві чи десять областей, а хаос на всій території. Не дамо йому шансів.

×