"Ця бійка у Верховній Раді може означати кінець парламентаризму в Україні, — каже директор Інституту філософії Національної академії наук Мирослав Попович, 80 років. — Оскільки то був не просто вияв політичної боротьби між двома таборами нашого політикуму, а збройне зіткнення, в результаті якого пролилася кров. І якби на пару сантиметрів не там попали по голові Волинцю, міг би бути труп".
Отже, у парламенті вже йде війна, яка має або закінчитися миром, або буде поширюватися на суспільство. В Україні, слава Богу, нема громадянської війни — ні етнічних, ні регіональних конфліктів, які могли б призвести до озлоблення. Значить, політики їх будуть створювати.
Як це позначиться на суспільстві?
— Варто очікувати дальшого наступу на пресу і закручування гайок. Адміністративна реформа зведеться до того, щоб "підвісити" у невизначеності чиновників, аби не було опору. Соціально-політична атмосфера в країні погіршиться.
Як громадськість має відреагувати?
— У демократичних державах єдиним виходом має бути реакція громадян на виборах. У нас нема інших способів уплинути на хід подій. Повинні зреагувати рухи громадського опору. Я хоч і не політик, але сам би приєднався до хвилі протестів проти загрози авторитарного режиму.
Кожен має сам виробити точку зору на ці події. Бо це вже не політика, а мораль. Не знаю, як буде сформульоване звинувачення Юлії Тимошенко. Але те, що її викликають на допити, коли її чоловік лежить у лікарні, це не просто безглуздо, а й аморально. І те, що "диригент" Партії регіонів у парламенті пан Чечетов дозволив собі жарти там, де треба вхопитися за голову, це теж аморально. Я хотів би, щоб люди до політичних подій докладали моральні оцінки.
Хто має дати оцінку цьому — прокуратура, президент?
— Президент як гарант Конституції і глава тих політичних сил, що влаштували кривавий дебош, просто зобов'язаний дати оцінку. А прокуратура — розслідувати. Бо те, що у Москві робиться на Манежній площі, у нас відбувається у Верховній Раді. На щастя, у нас нема такого на вулицях і майданах.
Може, цих депутатів треба лікувати?
— Та ні, вони прекрасно відають, що творять. Розраховують на підтримку від начальства в кар'єрі. Це все прораховано, і там нема ніякого зіткнення пристрастей чи політичних принципів.
Як на це зреагує Європа?
— Доки такий парламент, ніякої євроінтеграції не буде. Європейців уже сколихнув факт виклику Тимошенко до прокуратури. Влада має думати, як у нинішній складній ситуації зберегти баланс політичних сил.
Який висновок повинні зробити українці?
— Треба дати оцінку тим політичним силам, які у нас є. І виходити не зі своїх упереджень і політичних симпатій чи антипатій, а з того, що потрібно країні. А потрібні нам всього три речі: політична демократія з народним контролем за владою, боротьба з бідністю і за самостійність. За всіх умов Україна має залишитися незалежною державою, у якій господарем є тільки її народ. Кожен має врешті знайти своє місце в цій боротьбі.
Найгірше, якщо люди махнуть рукою і скажуть: "Та всі вони однакові!" Це все одно, що пустити собі кулю в скроню.
Коментарі
19