— Було би справедливо і чесно, якби вибори виграв не хтось із донецької чи дніпрянської мафії, а наш хлопець із Коломиї. Це було би диво. Нам треба цього досягти, — каже письменник 67-річний Василь Шкляр. Він відкриває XVI з'їзд партії УКРОП 5 грудня в Києві. Понад 2 тис. партійців зібралися в Міжнародному виставковому центрі. Сьогодні УКРОП оголосить кандидата у президенти за результатами партійних праймериз (вибори всередині партії, де обирають кандидата у президенти. — ГПУ).
О 13:15 зібрання оголошують відкритим. Лунає гімн України. Хвилиною мовчання вшановують пам'ять загиблих на Донбасі українських воїнів.
— Сила нашого зібрання в тому, що ми можемо подивитися одне одному в очі, відчути плече. Це багато важить. Наші праймериз цілком себе виправдали. Цей крок вирізнив нас із-поміж інших партій. Наш авторитет зріс, — каже Шкляр.
— Усі претенденти були гідні. У змаганнях всередині партії брали участь дві жінки: Оксана Тунік-Фриз та Ірина Головатенко. Кожна могла би стати кандидатом — кращим за тих, яких щодня бачимо на телеекранах. Але беззаперечним лідером став чоловік із прізвищем Шевченко.
Мені імпонує програма Олександра Шевченка. У ній наріжним каменем стоїть людська гідність, правда. Бо найбільша біда, якої наробила нинішня влада — після Революції гідності жорстоко і відверто потопталася над цією гідністю.
На сцену запрошують голову партії, народного депутата Тараса Батенка, 44 роки.
— У результаті обговорення і голосування всіх членів партії вперше висуваємо кандидата на посаду президента України від "Українського об'єднання патріотів", — говорить Тарас Іванович. На екранах демонструють відеозвіт всеукраїнських праймеріз партії. — Ця людина належить до категорії нових лідерів, яких зачекалася і потребує українська нація. Які прийшли в політику за покликом Майдану, які символізують нову українську ідею та мрію. Це громадянин, який творить успіх своїми руками. Ця людина — підприємець, меценат, політик, який ніколи не забуває про українську громаду, про сім'ю, родину, про всіх нас. Прошу привітати переможця праймериз — народного депутата і нашого побратима, кандидата в президенти Олександра Шевченка.
47-річний Олександр Шевченко виходить на сцену під оплески.
— Ми увійшли у виборчий процес зі здобуття найвищої посади в державі — крісла президента, в якому за 27 років засиділися випадкові люди, — каже Олександр Леонідович. — Наші праймериз були тривалі, демократичні, сучасні, які визнає весь світ. Ця боротьба була не за наше місце під сонцем, а за те, щоб український народ врешті-решт почав жити на своїй землі заможно. Щоб до нього влада ставилася чесно. Щоб вона справді була сервісом, який дає людям просто, справедливо і чесно жити. Заради майбутнього наших дітей і внуків, заради сьогодення ми боремося. І переможемо. Тому що ми і є український народ.
Переконаний, що більшість українців підтримує "Українське об'єднання патріотів", тому що в нас немає неправди в думках, немає неправди за нами. Ми — політична сила, яка народилася, щоб змінити країну на краще. Для добробуту, щастя нашого народу й України.
Обіцяю непохитну волю до змін. Вірю, що в нас народжуватимуться діти. У них буде відповідна освіта. Переконаний, що скоро всі матимуть гідний рівень життя і пенсії. Ми переможемо, бо створимо умови, де всі хотітимуть і не боятимуться інвестувати в Україну. Буде дефіцит кадрів не через міграцію, а через велику кількість підприємств. Приберемо нахабних політиків зі шляху інвестицій. І не люди шукатимуть роботу, а підприємці потребуватимуть працівників на гідну зарплату та з соціальними гарантіями. Створимо такі економічні умови та безпеку, що 20 мільйонів діаспори приїдуть назад. І ми станемо номером один у світі.
До Олександра Шевченка виходять його дружина Тетяна й донька Ксенія. Дівчинка одягнена в білу сукню з вишивкою та блискітками. На голові — корона з квітів. Позаду них стає дитячий хор. Усі в білому, тримають свічки. Із Ксенією Шевченко співають духовний гімн України "Боже великий, єдиний, нам Україну храни". Батько дякує рідним і артистам.
— Знаю, ми переможемо. Ми — суспільство, яке рабами зробити ніхто не зможе. Бо рабів не беруть до раю. Переконаний, що пророцтво Тараса Шевченка збудеться. "І на оновленій землі врага не буде супостата. А буде син, і буде мати, і будуть люди на землі".
2 
35413
Коментарі