— Бюджет на 2018 рік складений за пріоритетами. Це і безпека та оборона, і освіта, і охорона здоров'я, і соціальний захист, і модер­нізація та капітальний ремонт інфра­­структури. Але є багато інших речей, які впливають на якість життя громадян, — говорить прем'єр-міністр 39-річний Володимир Гройсман у парламенті.

22 вересня Верховна Рада прийняла до розгляду урядовий проект державного бюджету на 2018 рік. У документ вноситимуть правки. Прийняти його мають після другого читання.

Доходи прогнозують понад 877 млрд грн, видатки — близько 948 млрд, закладений курс гривні — 30 за долар, прожитковий мінімум — 1700 грн із 1 січня 2018 року, мінімальна зар­плата — 3723 грн. На оборону планують виділити 83 млрд грн, на Міністерство внутрішніх справ — 63 млрд, на Службу безпеки — 7,6 млрд, на Генпрокуратуру — 6,7 млрд, на охорону здоров'я — 112 млрд. На субсидії громадянам — 55 млрд грн.

— Бюджет на 2018 рік можна на­звати двома літерами "Б-Б" — блага і борги. Блага високопосадовці запланували для себе, — каже економіст 44-річний Андрій Новак.

— Витрати на утримання Адміністрації президента збільшили на 35 про­цен­тів, Верховної Ради — на 40 відсотків, Кабінету міністрів — у 2,5 разу. Для порівняння, мінімальну зарплату підняли на 15 відсотків — із 3200 до 3723 гривні. Натомість державний борг запла­ну­вали збільшити (стано­витиме $91 млрд. Цьогоріч він був $74,7 млрд. — ГПУ), що досягне рекорд­них 85 відсотків валового внутрішнього продукту країни.

Бюджет треба будувати на стабіль­ності гривні. Для цього є всі переду­мови. Гривню можна зміцнити до 25 за долар.

Крім того, мали передати на місця більше фінансів. Натомість, як і цьогоріч, 80 відсотків податків підуть у центральній бюджет країни і лише 20 — залишаться на місцях. Як результат, на місцях скорочують заклади освіти, медицини, науки, культури, спорту. Бо повноваженнями наділили, а достатніх фінансів — не дали.

— Найбільше зростають видатки на владу, утримання силових структур, уряд. Величезні зарплати чиновників не відповідають життєвому рівню населення, — каже економіст 38-річний Тарас Загородній.

— Заощадити можемо на зменшенні витрат на органи влади. За рахунок цього варто підвищити енерго­збереження. Можна скорочувати видатки на Національне антикорупційне бюро. Адже воно виявилося неспроможним виконувати покладені на нього обов'язки.

×