Вівторок, 10 липня 2018 07:15

"Хвилин 30 чекали кілера. Аркадій лежав, ми базікали"

Автор: WWW.ECHO.MSK.RU
  Дружина російського журналіста Аркадія Бабченка Ольга переїхала до Києва в травні цьогоріч напередодні інсценування його вбивства. До цього з дочкою Катериною жила в Москві. Нині перебувають під охороною, місце проживання не розголошують
Дружина російського журналіста Аркадія Бабченка Ольга переїхала до Києва в травні цьогоріч напередодні інсценування його вбивства. До цього з дочкою Катериною жила в Москві. Нині перебувають під охороною, місце проживання не розголошують

— Мы живем под круглосуточной охраной. Рядом с нами постоянно воору­женные люди. Мы практически ни с кем не общаемся, только по видео­связи. Выезжаем куда-то крайне редко, — розповідає Ольга, дружина ­журналіста Аркадія Бабченка. Її інтерв'ю вийшло на ізраїльському сайті NEWSru.co.il 6 липня.

У травні українські спецслужби попередили вбивство Бабченка. СБУ інсценувала його загибель, щоб вийти на замовника. У результаті проведеної операції отримали список із 47 осіб, яких планували знищити російські спецслужби. У справі є двоє затриманих.

Напередодні цих подій Ольга з дочкою Катериною переїхали з Москви до Києва. Інформацію про це тримали в таємниці.

Крім Ольги, про інсценування убивства Аркадія знала їхня дочка і матері обох із подружжя. Також у курсі були працівник "швидкої" й моргу.

Друкуємо найцікавіші подробиці з інтерв'ю Ольги Бабченко.

— Каті 11,5 року. За день до спецоперації ми сказали їй, що тато — суперагент, який ловить злочинців і бандитів. Йому для цього доведеться знятися в кіно. Всі вважатимуть, що він помер, а насправді за кілька днів оживе.

Як дізналася про "замах"

— Ми з Катею були в Києві. Аркадій прийшов з роботи, була година 11-та вечора чи навіть пізніше. Відкрив холодильник, дістав пляшку шампанського і каже: "Пий". За 20 років спільного життя такого жодного разу не було, то я зрозуміла: щось сталося. Запитала його. Він каже: "Давай спочатку вип'ємо". Випили по півкелиха, і він мені все розказав. До нього приходили на роботу працівники СБУ і розповіли, що на нього готують замах. Вони пред'явили йому докази, й Аркадій їм повірив. Підстав не вірити Службі безпеки України в нього немає.

Мені стало страшно. У перший момент захотілося взяти всю сім'ю, зібрати речі в чемодан і втекти.

Аркадій сказав: треба зловити гадів. Бо вони готують замах не лише на його життя, але планують й інші вбивства.

Як відбувалося інсценування

— До кінця сценарій ясний не був. Зокрема, було незрозуміло, хто "знайде" Аркадія і викличе рятувальні служби.

Працівники СБУ інструктували нас. Мені пояс­нювали, що і як говорити, як поводитися, як дихати. Радили робити присідання, щоб був відповідний голос, коли я подзвоню в поліцію і "швидку". Голос повинен бути плутаний, дихання нерівне.

Весь цей час вони інструктували та гримували Аркадія. Налили крові — на спину, в рот, у ніс, учили падати.

Десь хвилин 30 чекали кілера. Аркадій лежав, ми базікали. Він просив мене його сфотографувати. Я відмовлялася. Нерви були на межі. Намагалися розрядити обстановку. Найбільше боялася забути нашу адресу, яку мала назвати службам порятунку. Адресу повторила разів, напевно, 200.

А коли зрозуміла, що вже час "Ч", о восьмій вечора пішла у ванну, включила воду, намочила рушник, налила води на килимок і на підлогу.

Потім відчинилися двері й на порозі з'явився Олексій Цимбалюк (учасник бойових дій на Донбасі. Йому замовили вбивство Бабченка. — ГПУ). Я висунула ніс із ванної — було страшно. Він сказав Аркадію: "Доброго здоров'ячка". Аркадій відповів: "І вам не хворіти". Постояв на порозі кілька секунд, покидав гільзи — і пішов. За декілька днів до операції футболку Аркадія відвезли на стрільбище й прострелили кількома кулями.

За 5 хвилин я викликала поліцію, а вже потім "швидку". Сказала, що почула звуки, подібні до пострілів. Чоловік лежить на підлозі, весь у крові.

Спершу приїхали поліцейські. Одразу запитали, чим Аркадій займається. Сказала, що журналіст із Росії, рік живе в Києві. Вони почали матюкатися: мовляв, "знову цей російський слід".

Як інформація потрапила у ЗМІ

— Коли "швидка" відвезла Аркадія, я одразу зателефонувала Айдеру Муждабаєву (російський журналіст. З 2015 року живе і працює в Києві. Першим повідомив у "Фейс­бук" про смерть Бабченка. — ГПУ). Він нічого не знав. Думав, що Аркадій мертвий. Хвилин за 10 після мого дзвінка Айдеру зателефонували з російського Першого каналу. Так швидко вони дізналися.

Потім про смерть Аркадія повідомили всі засоби масової інформації. Люди почали дзвонити й писати мені. Говорили про те, що потрібно збирати для мене гроші. Просила їх почекати хоча б до завтра.

Про майбутнє

— Навряд чи справжнього замовника коли-небудь спіймають. Почуваємося в безпеці, доки тут. Коли ж доведеться покинути це місце… А це доведеться зробити, бо дитині потрібно в школу. Страшно. Мабуть, ходитимемо, озираючись. Думаю, це тепер на все життя.

Зараз ви читаєте новину «"Хвилин 30 чекали кілера. Аркадій лежав, ми базікали"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода