— Чи буду я брати участь у наступних парламентських виборах? Буду, — каже прем'єр-міністр 40-річний Володимир Гройсман на зустрічі із регіональними журналістами 27 лютого.

— Маємо вирішити питання нової виборчої системи. Парламент ухвалив у першому читанні непоганий закон, що можна допрацювати до другого читання.

Гройсмана призначили прем'єр-міністром 14 квітня 2016 року. У листопаді 2014-го очолив Верховну Раду. Йшов четвертим у списку "Блоку Петра Порошенка" на позачергових парламентських виборах. До цього шість місяців був віце-прем'єром у першому уряді Яценюка. З 2005-го — міський голова Вінниці.

Чергові вибори до Верховної Ради заплановані на жовтень 2019 року.

— Партія на чолі з Гройсманом могла би розраховувати на подолання виборчого бар'єру (5 відсотків. — ГПУ). Його рейтинг — майже 4 відсотки, це непогана стартова позиція, — говорить політолог Володимир Фесенко, 59 ­років.

— Усе залежатиме від результату президентських виборів навесні 2019‑го. Якщо переможе Порошенко, то до парламенту Гройсман балотуватиметься у складі спільного проекту. Можливо, першим номером. У іншому випадку — очолить власну партію. Може бути спільний проект із залишками "Народного фронту".

Якщо Порошенко не переможе на виборах президента, то серед його прихильників виникне деморалізація. Тоді частина виборців може підтримати партію Гройсмана. У прем'єра не буде іншого виходу, як очолити виборчий список на парламентські вибори.

— Гройсман не піде по мажоритарному округу. Очевидно, що у Вінниці він без проблем виграє вибори. Але це не дасть головного — провести до парламенту власну політичну команду, — каже політолог 40-річний Віктор Таран.

— Він має амбіції. Але для продовження реформ йому потрібна підтримка у Верховній Раді. Останнім часом його дії супроводжує парламентський саботаж. Низка запропонованих урядом законопроектів лежать без руху по 12–15 місяців.

Отримати сталу підтримку в наступній Верховній Раді може двома шляхами. Або провести свою фракцію, або отримати достатню квоту, наприклад, у списку "Блоку Петра Порошенка". Перший шлях — важчий. Однак при вдалій виборчій кампанії та формуванні списку з відомих публічних осіб і професіоналів може отримати майже 7 відсотків підтримки. Це 25–30 депутатів.

×