Президент Віктор Янукович закликає реформувати політичну систему країни. Для цього пропонує скористатися "механізмом конституційної асамблеї".

— Йдеться про перерозподіл повноважень між президентом та Верховною Радою щодо формування уряду й відносин із ним, — коментує керівник Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко, 45 років. — Перерозподіл може бути яким завгодно — в бік парламентської чи президентської республіки. Можна залишатися в межах змішаної системи. Можливо, Янукович говорить про президентську модель. Але він і так має великий обсяг повноважень.

Чому саме зараз президент заговорив про це?

— Це може бути реакцією на критику з боку Європейського Союзу і Ради Європи. Вони говорили про те, що Конституція в Україні змінилася в неприродний спосіб (торік нова влада через тиск на депутатів розвалила фракції парламенту й організувала скасування політичної реформи 2005 року. — "ГПУ"). Тому він обіцяє щось тут реформувати. Але при цьому ніхто не каже, як. Це більше схоже на заспокійливі слова для інститутів Євросоюзу.

Чи зацікавлена опозиція у виході з протистояння?

— Протистояння породжується не повноваженнями, передбаченими Конституцією, а її порушенням. Можна позбавити опозицію будь-яких прав. А ще "краще" — позбавити парламент опозиції.

Для чого потрібна конституційна асамблея?

— Після рішення Конституційного суду (повернення до Конституції 1996 року. — "ГПУ") у нас нема легітимного Основного Закону. Вийти з конституційного глухого кута можна було б через скликання конституційної асамблеї. Її завданням має бути розробка нового Основного Закону й ухвалення його. Але ж Янукович говорить про консультативно-дорадчий орган, який створюється президентом і має підготувати проект закону про внесення змін до Конституції. Насправді це не та конституційна асамблея. Вона має бути органом установчої влади, що розробляє і приймає Конституцію. Після чого цей документ може затвердити лише референдум.

×