"Зелень і овочі на смак, наче пластмасові"

 

26-річна Євгенія Єрмачкова три роки навчається в німецькому університеті мистецтв Фолькванг у місті ­Ессен.

— Для вступу потрібно знати мову. Виняток роблять для музикантів. Вони можуть скласти екзамен з німецької протягом року. Є університети, де дають рік безкоштовних курсів, — каже Євгенія Єрмачкова.

— Вступати можна з 18 років. Молодших не беруть. Документи відправляють поштою за сім місяців до початку навчання. Це копія українського диплома з перекладом і біографія. Туди додається чек про переказ 50 євро. Така плата за подання документів. Також потрібно заповнити анкету в інтернеті.

Через місяць приходить запрошення на вступні іспити. Їх складають лише абітурієнти творчих спеціальностей. Я вступала на факультет фортепіано. На п'ять місць претендували до ста людей. Комісія відбирала кандидатів у два тури. Під час першого граєш на інструменті 5–10 хвилин. Тому краще мати знайомого викладача в комісії. Інакше тебе можуть не запам'ятати. Я знайшла викладачів з університетів, у які планувала вступати. Їхні електронні адреси є на сайтах. Написала їм. Їздила знайомитися. Вони послухали, як граю, давали поради.

Лист про зарахування мені прислали через два місяці. Буває, пишуть, що не вистачило місць. Це означає, студент пройшов за балами, але потрапляє в резерв.

На оформлення студентської візи дають два місяці. На рахунку має бути 8640 євро. Це підтвердження, що ти зможеш себе утримувати. Я попросила знайомих підписати заяву-зобов'язання про оплату витрат. Тоді рахунок не перевіряють.

Навчання в Німеччині безкоштовне. Раз на півроку студенти платять соціальний внесок 300 євро. Він включає проїзний на всі регіональні види транспорту.

Для отримання стипендії потрібно написати мотиваційний лист і взяти рекомендацію викладача. Я один семестр отримувала 300 євро на місяць. Раз виплатили стипендію для обдарованих — тисячу євро. Цього для життя замало. Більшість студентів дають приватні уроки, підробляють у школах, грають в оркестрах. Я теж заробляю викладанням. Ще кілька годин на тиждень працюю в університетській бібліотеці як лаборант. Іноді даю концерти. Молодий музикант отримує за виступ від 100 до 300 євро. Буває, гонорар залежить від кількості людей, які купили квитки.

У місяць витрачаю 800 євро. За гуртожиток щомісяця плачу 185. Це дешево. Зняти однокімнатку — втричі дорожче. Найбільше трачу на продукти. Пучок кропу коштує 1,5 євро. Хоча зелень і овочі на смак, наче пластмасові.

Відвідала шість країн

— Із Німеччини зручно подорожувати Європою. Немає ні кордонів, ні додаткових документів. Відстані невеликі. Можна вранці приїхати в країну, а ввечері повернутися. До Парижа чотири години летіти, до Амстердама й Брюсселя — не більше двох з половиною. Знаю двох професорів: один живе в Лондоні, а другий у Відні. Прилітають на пари раз на тиждень. Дорога в обох займає не більше години, — розповідає Євгенія Єрмачкова.

Побувала в Іспанії, Франції, Португалії, Нідерландах, Бельгії і Польщі.

— Як маю 100 євро, купую квитки й лечу за враженнями. За дорогу в один бік до Варшави платила 13 євро. Це те саме, що з'їсти шніцель.

×