— Володимир справді талановитий. Останні його три роботи показали, в якому творчому зеніті він був. Літературу ця смерть обікрала, — каже видавець 73-річний Михайло СЛАБОШПИЦЬКИЙ про письменника 65-річного Володимира ПАНЧЕНКА. 17 жовтня з ним попрощалися в Кропивницькому. Помер після двох років боротьби з раком шлунка.

Володимир ­Панченко народився в селі Демидівка Любашівського району на Одещині. Закінчив філологічний факультет Одеського державного університету ім. Іллі Мечникова.

— 1975 року я працював у відділі критики газети "Літературна Україна". Проректор Одеського університету Василь Фащенко радив мені взяти на роботу свого улюбленого студента — Панченка. Відтоді ми з ним здружилися, — розповідає Слабошпицький. — По закінченню навчання Володимир пішов в аспірантуру, однак до Києва часто приїжджав. Успішно друкувався в столичних і московських літературних виданнях.

Був надзвичайно відповідальний. Коли В'ячеслав Брюховецький працював ректором Києво-Могилянської академії, взяв його своїм заступником. Планував, аби згодом став його наступником. Але Панченко відмовився: "Хочу далі писати, а адміністративна робота мене з'їсть". Дехто вважав його ненормальним, бо відмовився від хорошої кар'єри.

Володимир був хорошим другом. Два роки тому розповів, що в нього рак. Часто з ним зідзвонювалися. Хотів виговоритися на тему літератури, бо відчував, що не все встигне записати. Йому зробили операцію — викинули майже весь шлунок. За кілька днів після переведення з реанімації Володимиру принесли комп'ютер і він сів за роботу. Тримався мужньо, проте казав: "Хочу вірити в чудо, але їх не буває".

Панченко був депутатом першого скликання Верховної Ради. 2007-го заснував літературний портал "ЛітАкцент". Був учасником об'єднання інтелектуалів "Ініціативна група "Першого грудня".

— Кожен відзначить, що після 5 хвилин знайомства з Володимиром Євгеновичем маєш відчуття, ніби знаєш цю людину давно. І в мене таке було, — говорить правозахисник Мирослав Маринович, 70 років. — Він був приязний і довірливий. При ньому хотілося говорити чесно. Дипломатичні здібності допомагали знаходити середнє арифметичне у дискусіях. Він і слухав із повагою, і свою думку висловлював чітко.

×