31-річному Віталієві Цвєткову 13 лютого в Інституті імені Шалімова в Києві пересадили нирку. Її дала сестра Світлана, 29 років. Вони приїхали до столиці з міста Рені Одеської області.
Віталій і Світлана лежать в палаті на сусідніх ліжках. Біля чоловіка чергує 26-річна дружина Ольга. Біля Світлани — 29-річна сестра Ольга: вони двійнята.
— Учора ми плакали, стогнали: рана боліла, живіт здувався. А сьогодні вже веселі, — каже Віталій.
— Операцію кожному робили три години. У мене вирізали нирку, заморозили її. І лише після цього вживили Віталіку, — розповідає Світлана.
Запитую, чи не страшно було перед операцією.
— Та зовсім ні, — хитає головою жінка. — Наркоз укололи, і я відключилася. Перед тим молилася, аби все пройшло благополучно. Коли виписали з реанімації, одразу змусили ходити, щоб кишковик почав працювати. Три дні я нічого не могла їсти.
— А Віталіка я вже на другий день годувала, — каже дружина Ольга. — Йому гормони колють, від яких їсти хочеться.
— Приймаю щодня по 25 пігулок, — продовжує чоловік. — Усе життя доведеться пити таблетки для зниження імунітету, щоб організм не відштовхував чужий орган.
Говорить, що хворий 12 років, але не здогадувався про це.
— Нирки не боліли. Лише голова, — пояснює він.
В одеській лікарні Віталієві Цвєткову поставили діагноз "гломерулонефрит".
— Що це за хвороба, ніхто не пояснив. Тільки тут дізнався, що мені не можна було калію. Я люблю банани, багаті на калій. Їв їх регулярно.
— А я відваром петрушки Віталіка поїла, — хапається за голову дружина. — Тричі на день заварювала. Цього теж не можна було.
Віталій вважає: якби в Одесі його правильно лікували, обійшовся б без операції.
— Навряд чи, — коментує завідувач відділення трансплантології нирки Інституту Владислав Закордонець. — У Віталія хвороба, при якій нирки зморщуються. Але якби його почали вчасно лікувати, операцію можна було б віддалити.
Багато жінок народжують з однією ниркою. І я народжу
Про операцію чоловік дізнався в Миколаєві, куди поїхав порадитися з лікарями. Світлана, не роздумуючи, запропонувала братові свою нирку.
— Дітей у мене поки що немає. Але багато жінок народжують з однією ниркою. І я народжу, — каже вона.
До Києва Цвєткових привіз знайомий невропатолог Юрій Дрогой. Чоловік є власником мережі аптек у Миколаєві.
— Юрій домовився з лікарями. Ми досі не знаємо, скільки коштує операція. Сказав, хай нас це не турбує, — розповідають брат і сестра.
Віталія та Світлану планують виписати за два тижні. Цвєтков — художник: малює ікони та картини, чеканить для них рамки. Родина живе з продажу його робіт. Колись він працював фельдшером швидкої допомоги.
— 14 лютого в Ізмаїлі відкрили виставку. На ній були ікони Віталія. Подзвонили нам, кажуть: готуйте документи для вступу до Спілки художників України, — розповідає дружина. — Але нам зараз не до цього.
Ольга працювала вчителькою англійської та німецької мов. Нині в декретній відпустці, доглядає 1,5-річного сина Іллю.
Щороку в Україні виникає потреба в пересадках 1500 нирок. Але виконують лише 110–120 таких операцій. У регіонах бракує центрів трансплантології.
— Нещодавно жінці пересадили нирку її чоловіка. Хоча групи крові в них були різні, орган підійшов, — каже Владислав Закордонець. — А рік тому я вперше в Україні пересадив нирку дорослого — 20-річного чоловіка — його 2-річній племінниці. Дівчинка нормально розвивається.
1976, 3 грудня — Віталій Цвєтков народився в м. Ізмаїл на Одещині
1978 — з"явилися на світ сестри-двійнята Ольга та Світлана
1995 — закінчив Миколаївське медучилище
1999 — познайомився з Ольгою
2005 — одружилися; отримав III групу інвалідності
2006 — закінчив філію Київського університету культури, факультет дизайну
2008, 13 лютого — пересадили нирку від сестри Світлани
4 
35413
Коментарі