Ексклюзиви
Понеділок, 13 серпня 2007 16:30

Віктор Присяжнюк писав на диктофон Кучму

  Віктор Присяжнюк каже, що без таблеток на вулицю не виходить. 2001-го він пережив інфаркт й інсульт
Віктор Присяжнюк каже, що без таблеток на вулицю не виходить. 2001-го він пережив інфаркт й інсульт

"Я зараз на творчих хлібах, — каже перший заступник голови Української селянської демпартії 56-річний Віктор Присяжнюк. — Партію ми трохи законсервували. Немає ресурсу, — промовисто потирає палець об палець. — То я книжки пишу".

Присяжнюк п"є каву біля входу в кафе "Сузір"я" на вул. Пушкінській у Києві. Доливає 50 г коняку. Дістає сигарети "LM".

— Леонід Макарович, — усміхається, закурюючи.

— У 1991-му на установчий з"їзд фермерів я за одну ніч приготував текст звернення до Верховної Ради й народу. Леонідові Кравчуку так сподобався, що він сам його зачитав, — згадує Присяжнюк.

Розповідає, що з Леонідом Кучмою його познайомили 1990-го, коли той був ще нардепом.

— Пам"ятаю, в 1991-му ми підійшли з товаришем до Кучми з проханням, аби фермери могли взяти з "Південмашу" трактори. Але не через посередництво "Сільгосптехніки", з 30-відсотковою накруткою, а напряму. Леонід Данилович погодився. Тоді фермери справді отримали кілька тисяч тракторів.

Допиває каву і знову закурює.

— Якось прем"єр Леонід Кучма проводив зустріч у Кабміні. Я її записав на диктофон. Через деякий час дзвонить його помічник. Просить виручити. Каже, десь пропав відеозапис зустрічі, а стенограми не писали.

Присяжнюк посміхається:

— Весь тиждень я сидів, розшифровував. Відтоді на всі зустрічі з Леонідом Даниловичем мене єдиного пропускали з диктофоном.

2001-го у Віктора Присяжнюка одночасно сталися інсульт та інфаркт. Трохи раніше, під час президентських виборів 1999 року, його побили невідомі. Віктор Васильович тоді працював у штабі кандидата Євгена Марчука.

— Підходжу на Гусовського, 9, де винаймав квартиру. Це якраз навпроти Генпрокуратури. Біля ліфта мене обігнав коренастий мужик і ніби ненароком зачепив: "Ізвінітє..." А потім ударив у обличчя. Я — об стінку, й поповз. Із пітьми вискочили ще кілька. Забрали лише папку з документами. Сильно побили, — додає. — Повибивали зуби, решту сам пальцями витягав. Без ліків тепер не ходжу.

Дід із 25-зарядного маузера трьох в упор розстріляв

Присяжнюк поплескує рукою по кишені з надписом "Ріплей". Там торохтять пігулки.

— Багато вже написали творів?

— Дві книги. Одну поетичну — "Філософія чорних лелек". Другу прозову — "Запечений бугай". Наприклад, розповів, як 1919-го на весілля моєї бабусі залетіла банда. Пограбувати хотіли, — пояснює. — Дід-жених піднявся з-за столу і з іменного 25-зарядного маузера трьох в упор розстріляв. Цигани-музиканти теж вихопили з-за халяв ножі. Довелося тим хлопцям забрати трупи своїх і ретируватися. Довго потім за дідом полювали, доки їх не перенищили.

Віктор Васильович поринає в спогади. Згадує, що половина роду по батьковій і материній лініях вимерли під час Голодомору 1933-го.

— Дід відмовився від їжі і наказав дружині, щоб старшим дітям не давала нічого їсти. Аби лишень сама вижила і діти менші, — розказує. — Дід і двоє старших померли. А батько мій із сестрою врятувалися.

Замовкає на деякий час.

— Може, і в мене є щось бунтарське, — веде далі. — Мене тричі намагалися виключити з комсомолу. Спочатку за заворушення в Турбівській середній школі. У класах була температура — сім градусів. Я вивів старші класи на вулицю, й ми пройшли демонстрацією по всьому містечку. Це був 1967-й.

Через два роки Присяжнюка викликали на бюро ЦК комсомолу УРСР за зв"язки з молодіжною делегацією із Чехословаччини. Це було невдовзі після придушення "празької весни". У Віктора відбулося тоді романтичне знайомство з чешкою Яною Калюсковою.

— Вони приїздили до нас у Білу Церкву, в інституті виступали. Вона мені зразу сподобалася. А я їй, — усміхається Присяжнюк. — Дала мені візитівку. Я навіть тиждень жив разом із нею в готелі "Мир" у Києві. Але в різних кімнатах, — наголошує. — Ходили по кафе, гуляли, цілувалися. Якось прямо на сходах готелю до мене підійшли працівники КДБ. "В ЧССР такі події, а ви...", — кривиться. — Я їх мало з другого поверху не поскидав. Але дівчині тій потім не писав, — додає він. — І ніколи більше не бачив.

Присяжнюк поглядає на сонце. Переходить у тінь, під дерева біля пам"ятника Лесеві Курбасу. Розповідає про родину:

— Із дружиною Галиною розлучився років 10 тому. Наша донька Юля — банкір. Закінчила економічний університет і Вищу банківську школу. Коли отримала другий диплом, прийшла й кинула на стіл. Це, каже, не мої дипломи, це твої. Пожартувала. Бо навчання ж платне.

Віктор Васильович промокає хусткою обличчя.

— Ми з Галиною часто зустрічаємося в доньки, — говорить. — Юля народила нам онуку. Уже місяць я дід.

1951, 18 квітня — Віктор Присяжнюк народився в с. Соболівка Липовецького району на Вінниччині
1968 — закінчив Турбівську середню школу в Попільнянському районі Житомирщини
1973 — закінчив Білоцерківський сільгоспінститут, поїхав до Ізмаїла, працював зоотехніком в радгоспі
1977 — одружився з Галиною
1975 — працював у комсомольських структурах Одеської та Київської областей
1974 — вступив до Київського держуніверситету на факультет журналістики
1977 — народилася донька Юля
1980 — агроном у Яготині на Київщині
1997–2000 — голова УCДП
2001 — перший заступник голови УСДП

Зараз ви читаєте новину «Віктор Присяжнюк писав на диктофон Кучму». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 1168
Голосування Фінальна частина футбольного Євро - головна спортивна подія 2021 року. Як виступить на турнірі збірна України?
  • 1) не вийде з групи
  • 2) дійде до 1/8 фіналу
  • 3) дійде до 1/4 фіналу
  • 4) дійде до 1/2 фіналу
  • 5) дійде до фіналу
  • 6) стане чемпіоном
Переглянути