Середа, 20 жовтня 2010 00:00

Юрій Коваленко 15 років збирає пластикові пляшки

Юрій Коваленко 15 років збирає пластикові пляшки

Гірлянду із сотні пластикових пляшок 15 років кілька разів на тиждень здає на пункт прийому тари чернігівець 58-річний Юрій Коваленко.

На невеликого чоловіка, який тягне на старому велосипеді величезну гору пластикових пляшок, задивляються усі — водії автомобілів та автобусів, пасажири маршруток і пішоходи.

Кілька разів на тиждень Юрій Коваленко зі своєю поклажею відправляється від Міського парку в район Красного мосту. Там приймають тару.

На рамі висять кілька мішків зі скляними пляшками, зверху — гірлянда зі сплюснутих пластикових.

— І як це вони у вас не розпадаються? Приклеєні, чи що? — перепитую у нього.

— Не ви одна питаєте. Тут спрацювала інженерна кмітливість. Я за освітою інженер. Працював колись на "Чезарі". А коли там копійки платити стали, а потім ще й зарплату затримувати, треба було щось робити. А пляшечки я зшиваю між собою, — відкриває секрет Юрій Федорович.

— І ви не боїтеся, що хтось підказкою скористається?

— Та я й не приховую нічого. Народ у нас ледачий. Йому і додуматися важко, а робити тим більше.

— Де пляшки збираєте?

— На березі Десни. Їх там сила-силенна. У районі Брянська, біля пішохідного мосту. Бери — не хочу. Я вже 15 років на екологію працюю. Ось, припустімо, цього року місто прибирало у районі Брянська всього пару разів. Що б там зараз творилося, якби не я. У нас пляшки — сміття. А на Заході ось це все, — показує на свою поклажу, — не сміття, це сировина.

Всі території в місті поділені, — продовжує. — Там пляшки збирає один, тут інший. І спробуй залізти на чиюсь територію у центрі. А на околицях — нічиє. Та й попит в основному на скло, а пластик тільки я в місті і збираю. Та ще в міському саду один чоловік. Це гівно нікому не потрібне.

— Кожен день треба відвозити?

— О-о-о, якщо кожен день возив би, озолотився б уже, — сміється Юрій Федорович. — Справа-то вигідна. Але сезонна. Взимку я в котельні працював, влітку пляшки збирав. Але котельня біля міськгазу закрилася.

— І що тепер? Як жити думаєте?

— А мені що? Рік усього до пенсії залишився. Не пропаду. А пляшки вожу через день-два. Спочатку їх зібрати потрібно. Знайшов пляшку, топ по ній ногою, щоб сплюснулася, і в мішок. Якщо не пресувати, багато не візьмеш. Відвожу додому. Ви б бачили мене, коли я з цими мішками їжджу. Мене і не видно. Велосипед і мішки, мішки, мішки. Потім уже, коли досить зберу, починаю сортувати за кольорами. Чохом тут не підходить. Зшивають, укладаю. На все йде день, а то й два. Справа нелегка. Пляшок багато. Швидко з такою кількістю не впоратися. А помалу здавати немає сенсу. Вигідно тільки масово.

— І все перевозите велосипедом?

— Звичайно. Ось деякі кажуть, що машина потрібна. А навіщо вона? Велосипед — найекономічніший засіб. Я ж все розрахував, — хитро усміхається Юрій Федорович. — Ні копійки на пальне не трачу. Тільки свої сили. Їду від кінцевої тролейбуса десятки на Брянську додому, на Савчука. А потім на Красний міст.

Кілограм пляшок з темного пластику приймають по 80 коп., білі і сині — 1 грн.

— Одна пляшка важить десь 40 грам. 100 пляшок — 4 кілограми. А я здаю кілограм 40. Виходить непогано. На жизнь не жалуюсь.

Зараз ви читаєте новину «Юрій Коваленко 15 років збирає пластикові пляшки». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 990
Голосування Андрій Шевченко залишить збірну України після Євро-2020?
  • 1) так, разом з італійськими помічниками перейде до "Мілана"
  • 2) ні, захоче зіграти як тренер на Кубку світу-2022
Переглянути
Погода