— Перед виступами не хвилююся. Таке відчуття виникає лише перед контрольними роботами з математики й англійської мови, — каже 10-річна Юліана Попович із Рівного. Вона — наймолодший діджей країни.

Юліана Попович навчається у п'ятому класі. Грає на фортепіано та співає у хорі.

— Першу власну пісню виконала в 4 роки на свій день народження, — розповідає Юліана. — Відпочивали тоді з мамою в санаторії на Рівненщині. Після мого виступу жінка, яка жила поряд, сказала мамі: "Ваша малышка очень хорошо поет. Ее талант надо развивать". За рік батьки віддали мене в хор. Згодом — у музичну школу по класу фортепіано. Перший автограф дала у 6 років. Співала на весіллі мого хрещеного Андрія. Після виступу до мене підбіг дядя Віталік із ручкою та серветкою. Попросив розписатися. Розгубилася. Але автограф таки дала.

Торік у жовтні дівчинка почала займатися в рівненській школі діджеїв. Була там наймолодшою ученицею.

— Юліана постала перед вибором — поїхати відпочивати в Польщу чи витратити ці гроші на навчання, — розповідає мати Алла Зражевська. — Обрала другий варіант. Тоді вона ходила в музичну та школу спортивного танцю, вивчала англійську та співала в хорі. Школу діджеїв донька відвідувала вечорами. Сумлінно виконувала рекомендації й домашні завдання. Вдома перед сном завжди тренувалася міксувати музику.

Уперше виступила за ді-джейським пультом у рівненському лаунж-барі "Туман". Узяла собі псевдонім "Крістал гьорл" ("Кришталева дівчина". — ГПУ).

— Крутила музику під наглядом свого викладача, — каже Юліана. — Як закінчила, він вручив мені диплом про закінчення школи діджеїв і побажав успіхів у подальшій музичній кар'єрі. Відтоді багато разів виступала за діджейським пультом. Кручу музику на дискотеках, під час марафонських забігів і на балах-маскарадах. Періо­дично граю у барі "­Туман".

До виступів готуюся вдома. Завантажую музику з інтернету, а потім міксую її за допомогою різних програм. Буває, голосно вмикаю, та сусіди не скаржаться. Їм подобається, кажуть. Маю багато шанувальників у соціальних мережах. У коментарях люди пишуть, що в мене все гарно виходить. Приємно це чути. Хоч знаю, мені ще потрібно багато працювати.

×