— Постійно снилося, що донька тоне у брудній воді, а я намагаюся врятувати її. Сон виявився віщим, — каже 34-річна Інна Савченко з Лубен на Полтавщині. 2012-го в її доньки 5-річної Юлії діагностували рак нирки. За півтора року дівчинка одужала.
З Інною Савченко розмовляємо в реабілітаційному центрі для онкохворих дітей "Дача" у Солом'янському районі столиці. Минулого місяця тут презентували фотопроект "Життя починається знову". Його героями стали 15 дітей, які подолали рак.
— Коли Юлі було 5 років, у неї раптово виріс живіт, — розповідає Інна Савченко. — Поїхали в поліклініку. Лікар оглянув і виписав еспумізан. Та це не допомагало. Живіт у Юлі збільшувався. Її поведінка почала змінюватися. То вона була квола, то — роздратована. Знову поїхали в лікарню. Пішли на прийом до медика з прізвищем Рак. Тільки глянув на живіт доньки, закричав: "Їдьте у Київ! Чого ще сидите?"
У дитячій лікарні "Охматдит" після огляду лікарка сказала: "Мабуть, це злоякісна пухлина. Доброякісні так швидко не ростуть". Нас направили на обстеження в Інститут раку. Там поставили діагноз — нефробластома. Я не хотіла вірити в це. Довго плакала.
Юлії зробили чотири курси хіміотерапії. Позитивного результату не було.
— Донька постійно відчувала сильний біль. Майже нічого не їла, а живіт ставав більшим, — розповідає Інна. — Юля весь час лежала під крапельницями. Підвестися не могла, ходила на судно. Намагалася бути сильна, але не могла дати ради собі. Тільки я дивилася на доньку, на очі наверталися сльози. Лікар попередив, щоб при дитині не плакала. Доводилося вибігати з палати. З батьками онкохворих дітей працювали психологи. Вчили, як позбавлятися від агресії та поганих думок.
За п'ять місяців дівчинці зробили операцію.
— Після четвертої хіміотерапії Юлі стало зле — розпухли ноги, їй було важко дихати. Лікар викликав до себе: "Шансів немає. Якщо доживе до вівторка, прооперуємо. Ви згодні?" Лише кивнула у відповідь. Доньку підключили до апарата штучного кровообігу. У вівторок їй зробили операцію — видалили 4-кілограмову пухлину. Операція тривала 10 годин. Після неї лікарі казали: "Вона жива. Це — чудо!"
Юлія сім днів лежала в реанімації. Потім пройшла ще один курс хіміотерапії.
— Годувала доньку з ложки. Аби хоч щось з'їла, перед кожним прийомом їжі купувала їй нову іграшку. За кілька тижнів ними була заставлена вся палата. Поступово Юлі ставало краще. Після хіміотерапії здали аналізи. Вони показали, що в неї все добре. Доліковуватися поїхали додому. Іграшки самі забрати не могли. Відправляли їх "Новою поштою".
Зараз Юлія Савченко навчається у п'ятому класі. Займається танцями і грає у шкільному театрі.
4 
35413
Коментарі