21 березня власник інтернет-школи Артем Кудрявцев з Москви розпочав у "Фейсбуці" флешмоб "Меня не взяли". Так вирішив допомогти подрузі знайти роботу. Люди мали розповідати про власні невдачі. Наступного дня акцію підхопили українські користувачі. Дехто каже, її запустили російські спецслужби. Мовляв, хотіли привернути увагу до учасниці Євробачення-2017 Юлії Самойлової, якій СБУ заборонила в'їжджати в Україну.
Марія Прошковська, 30 років, художник:
— Мене не взяли на конкурс "Міс Україна-Всесвіт" 2006-го. Це був перший рік його проведення. Я була студенткою першого курсу Національної академії внутрішніх справ. Вивчала юриспруденцію. Одночасно працювала моделлю.
Пройшла декілька етапів кастингу. Потім нас дивилася Олександра Ніколаєнко (директор конкурсу. — ГПУ). Порадила мені за два тижні погладшати на шість кілограмів для того, щоб пройти у фінал. Сказала: "Шанси в тебе великі, але таких худих дівчат не беруть". Важила тоді 46 кілограмів при зрості 175 сантиметрів. Мала таку тілобудову з дитинства. Я почала багато їсти. Купила дитячу суміш, не відмовлялася від алкоголю, їла на ніч. Набрала 400 грамів. На останній відбір не пішла. Тоді від України їздила Інна Цимбалюк. Після конкурсу вона стала ведучою і фотомоделлю.
Ольга Топольська, 27 років, екскурсовод:
— 2012-го пробувала влаштуватися у відому компанію, яка продавала подарункові сертифікати з враженнями. Співбесіда відбувалася в їхньому офісі в центрі Києва. Жінка, яка проводила її, розмовляла зі мною зверхньо. Думала, якщо я говорю українською, то приїхала з села. Насправді я киянка.
На інтерв'ю сказали, що російська в роботі — обов'язкова. Клієнтам може не сподобатися, якщо до них заговорять українською. Після того мені не передзвонили.
На наступній роботі з мовою теж була неприємна ситуація. Працювала у поліграфічній фірмі. Поїхала до замовника зі зразками. Привезла табличку з цінами. Вона була написана українською. Клієнт сказав: "Я все понял. Вы можете эту табличку мне продублировать на почту, но только переведенную на нормальный язык?" Ледве стрималась, щоб не виказати йому все.
Зараз працюю екскурсоводом. Найчастіше з іноземцями. Послуговуюсь англійською або німецькою.
Юлія Рябухіна, 25 років, журналіст:
— П'ять років тому з подругою вирішили піти ва-банк. Заповнили анкету на роботу в Макдональдзі. Подали її працівникові за стійкою. Він сказав, що нас не візьмуть. Мене — через виразні очі, а подругу — через кучеряве волосся. Більше ніяких пояснень ми не дочекалися. Після цього влаштувалася оглядачем на сайт техніки.
Ольга Бінковська-Абрахам, 39 років, маркетолог:
— 2015-го я мала певну репутацію на ринку — понад 15 років досвіду в піарі та власному бізнесі. Пішла на співбесіду до власника столичної креативної агенції-холдингу Андрія Федоріва.
Він шукав когось, хто поєднає багато функцій. Я не була впевнена у своїх силах. Перед цим мала перерву в кар'єрі через здоров'я.
Під час співбесіди хвилювалася, тричі пролила каву на телефон Андрія. Потім не розпитувала, чому мене не вибрали. Відчувала, що не зійшлись у поглядах.
Інша невдача сталася в дитинстві. Я ходила на каток. Займалася фігурним катанням, потім хокеєм. Тренером був татів друг. Якось на заняття прийшов тренер юнацької хокейної команди "Сокіл". Відібрав кілька хлопців і мене. Я була щаслива. Тиждень провела в радісному очікуванні. Коли прийшла в команду, наді мною посміялися. Потім — над тренером, який не зміг відрізнити дівчинку від хлопчика. Спортивна кар'єра не склалася.
Інна Бикова, 27 років, менеджер:
— Мене не взяли на посаду бариста (людина, яка робить каву. — ГПУ) в Києво-Могилянську бізнес-школу. У той період там успішно підпрацьовував знайомий. Я хотіла мати можливість слухати безплатно курси. Також — підзаробити недалеко від занять. Розраховувала завести цікаві знайомства.
Надіслала резюме, написала мотиваційного листа, пройшла співбесіду. Її проводили пихаті "могилянці". У кінці дали розгадати головоломку. Я розхвилювалася і нічого не придумала.
Про цю невдачу нікому не розказувала. Було соромно, що не взяли на таку просту посаду.
8 
35413
Коментарі