15 серпня в селі Коршів Здолбунівського району на Рівненщині поховали художника 56-річного Тараса Більчука. Він помер у реанімаційному відділенні Рівненської міської лікарні після інсульту.
— Батько був не лише художником, а й борцем і справжнім патріотом України, — каже донька Ніна Більчук. — Він любив співати пісню "… а в січневу тиху ніч ми поїдемо на Січ, кошовий нам дасть медяний пряник". Пам'ятаю, як наприкінці 1980-х тато ніс мене на плечах через поле до хати діда. Над моєю головою розвівався жовто-блакитний стяг. Того часу всюди ще були прапори іншого кольору.
Тарас Більчук народився в Коршеві. Закінчив Львівську академію мистецтв. 13 років працював у США. Мав там власну студію "Віжіон енд арт". Його роботи є в Канаді, Японії, Франції, Парагваї, Швеції, Польщі й Англії. 2007-го повернувся в Україну. Оселився в батьківській хаті. Започаткував фестиваль "Повстанська ватра" й Міжнародний мистецький проект "Шляхами наших перемог". Брав участь у революції на граніті, помаранчевій і Революції гідності. Під час останньої його двічі побили бійці "Беркута". 2016 року Більчук отримав орден "За мужність".
— Якби знав, що все це доведеться пережити, все одно б вийшов на Майдан, — казав Більчук. — Сидіти вдома у той час, коли в центрі столиці б'ють людей, я не зміг би.
Тарас Більчук був розлучений. У нього залишилися донька Ніна й син Микола. Живуть у США.
7 
35413
Коментарі