У Горохові на Волині поховали колишню зв'язкову Української повстанської армії Тамару КРИШТАЛЬСЬКУ. Мала хворе серце. Померла у 94 роки.
— Тамара відчувала, що скоро помре. Останнім часом говорила: "Коли вже Бог мене до себе забере? Хочу зустрітися з чоловіком і сином", — говорить знайома Валентина Пученко, 62 роки. — Вона мала складне життя. Та завжди залишалася позитивною.
Тамара Криштальська народилася в селі Милятин Іваничівського району на Волині. До лав Української повстанської армії вступила 16-річною. Мала псевдо "Мотря". Її арештували 1945-го.
— Мене здала однокласниця Марійка. Розказала НКВДистам, що я пов'язана з упівцями. Вони затримали й відвезли в Луцьку тюрму, — розповідала Тамара Криштальська. — Вдень слідчий був добрий, а після півночі ставав садистом. На допитах по кілька годин били кулаками по голові, батогами — по спині, катували струмом, що все тіло трясло. Мама на побаченні мене не впізнала, бо я вся синя була. В камері жили 25 дівчат. Лягали валетом, бо місця не було. Матраців не давали. Спали на ряднах, що рідні передавали. Коли на тиждень кинули в камеру-одиночку, щури, як кабанчики, бігали по мені.
Засудили до 15 років каторги і п'яти — позбавлення громадянських прав. Покарання відбувала у Воркуті. Після звільнення переїхала до Кривого Рогу Дніпропетровської області. Працювала бухгалтером.
З 2011-го жила в Горохові з племінницею та її родиною. Чоловіка поховала 2015 року. Єдиний син Валерій помер 1996-го від раку.
Коментарі