Ексклюзиви
Четвер, 28 лютого 2008 15:11

Світлана Іванюк не пам"ятає, де живе

Автор: фото: Тетяна ЧУДНОВЕЦЬ
  Світлану Іванюк із села Запруддя на Київщині знайшли в Козятинському районі Вінниччини. По матір приїхав її син Михайло
Світлану Іванюк із села Запруддя на Київщині знайшли в Козятинському районі Вінниччини. По матір приїхав її син Михайло

На початку грудня жителі села Вовчинець Козятинського району Вінниччини повідомили міліцію про жінку, яка блукає селом. Її доправили до найближчої лікарні, що в Комсомольському. Медики констатували в неї часткову втрату пам"яті.

Жінка чітко повідомляє своє ім"я: — Світлана Григорівна Іванюк, дівоче прізвище Северин, рік народження — 1958.

Але не може пояснити, як опинилася у Вовчинці.

Місцевий хірург Василь Шембелян виявив у неї перелом лівої руки тижневої давнини.

— А пам"ять вона втратила після давньої травми голови, — припускають медики.

Жителі Вовчинця кілька днів давали жінці продукти та одяг. На бомжа чи п"яницю вона не схожа. На волоссі збереглися сліди мелірування. Світлана каже, що живе в місті Вугледар на Донеччині.

— Мала однокімнатну квартиру на дев"ятому поверсі. Чоловік Міша загуляв і кинув мене. Донька Оксана в Києві видає візи. Син Міша продав мою квартиру у Вугледарі й купив хату в селі Запруддя, — розповідає жінка.

У свідомості жінки запікся факт, начебто син ображав і бив її. Вона не розуміє, що опинилася на Вінниччині. Вважає, що Комсомольське поряд із Запруддям.

Одна з відвідувачок лікарні згадала, що бачила по телевізору сюжет про жінку, яку розшукують родичі. За кілька днів до Комсомольського приїхав 30-річний син Світлани Михайло. Мати впізнала його, але без особливої радості.

Взагалі Світлана Григорівна безразлічна до окружающої среди

— Запруддя в Київській області, — розказує він. — Це вже третя материна ходка. Чому ходить — не знаю, хай лікар скаже.

Медсестри переодягають Світлану у привезений сином одяг — модні джинси та пуховик. Жінка мовчить, лише пильно зазирає у обличчя.

Михайло живе в Запрудді із дружиною Аллою, 30 років.

— Мати вже вдома, — говорить Алла в телефонній розмові з "ГПУ". — Їй дали направлення в лікарню у Глевасі. За перший місяць сказали заплатити 700 гривень, але гарантії одужання не дають. Батько Світлани Григорівни теж мав таку хворобу. Він пішов із дому у 40 років і не повернувся.

Каже, свекруха вже 10 років тікає з дому:

— Три роки тому її привіз якийсь чоловік із Кагарлика. Вона нічого не пам"ятає, лише сміється і цигарки курить. Востаннє пішла з дому 22 листопада 2007-го. Тепер сидить під замком у кімнаті, карти перебирає. Взагалі Світлана Григорівна безразлічна до окружающої срєди. Кілька років тому на її сина Михайла впало дерево і зламало руку. Він лежав майже непритомний, чекав, поки я з роботи прийду. А вона сиділа поруч і цигарки курила. Навіть не спитала, чи болить щось.

Невістка про травму голови свекрухи чує вперше.

— У карточці написали, що в неї перелом руки. Але гіпс не ставили. Вона каже, що рука її не болить, — запевняє.

Розповідає, що замолоду свекруха працювала бригадиром на арматурному заводі у Вугледарі.

30-річна донька Світлани Іванюк Оксана живе в Києві. Керує відділом одного зі столичних банків. Виховує 10-річну доньку Вікторію. У Михайла та Оксани різні батьки. Тато Володимир покинув її матір, коли Оксані було 7 років.

— Раніше мама була поважною людиною в місті. Добре нас виховувала, — розповідає донька. — Коли другий чоловік покинув її, у неї почалися депресії. Вона його любила, а він пішов до іншої. Відтоді мама замикається в собі й мовчить. Той Михайло живе по сусідству із мамою у своєї матері. Дружини не має.

Зараз ви читаєте новину «Світлана Іванюк не пам"ятає, де живе». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода