— Коли відправила квитанцію про передплату, щоразу в газеті переглядала списки переможців. Дуже сподівалася на виграш. Одного разу таки знайшла себе, — розповідає 39-річна Світлана Лизак із села Антонівка Жидачівського району на Львівщині.
Вона передплатила "Газету по-українськи" на рік і виграла 500 грн.
— Коли отримала гроші, купила сину в школу рюкзак. "Газету по-українськи" наша сім'я передплачує чотири роки. Люблю читати про людські долі. Газета не нав'язує своєї думки, а викладає факти. Чого не можу сказати про деякі місцеві видання, — говорить Світлана Лизак.
Живе із сином 17-річним Іваном і батьками 68-річним Андрієм Васильовичем та Ольгою Михайлівною, 66 років. Працює в Жидачеві на фірмі з виробництва паперових мішків для будматеріалів.
— 14 років контролюю якість готової продукції. Хоча вчилася в Івано-Франківському технікумі на відділенні пасажирських і вантажних перевезень. Отримала спеціальність технік-організатор. Коли закінчила, був занепад транспортних підприємств. Зараз помаленьку відновлюються. Але міняти роботу не хочу. У нас хороший колектив, — каже Світлана Лизак.
У 25 років вона розлучилася.
— У чоловіка з'явилася друга жінка. Дружина це завжди відчуває. Спочатку вірити не хотілося. Але правда є правда. Хоч і гірка. Зараз та рана затяглася і не болить. А тоді було важко пережити. Але не в моїх правилах тримати людину біля себе. Відпустила. У нього тепер інша сім'ї. Росте донька. Років на три молодша за мого сина.
— Я свого Іванка хотіла назвати Богданом. Народився 18 січня перед днем ангела Івана. Хоча мав з'явитися на світ на початку лютого. До 3 років Іванко був непосидющий, як Петрик П'яточкін із мультфільму. А зараз — золота дитина. Вчиться добре. Закінчує 11-й клас. Планує бути айтішником, — говорить Світлана Лизак.
2 
35413
Коментарі