"Народилась я в нормальній сім"ї, — пише пані Марія з Вінниччини. — Нас було п"ятеро, я — старша. З хлопцями майже не зустрічалася: все траплялися або набагато старші, або розлучені. У 22 роки вийшла заміж. Сім"я спочатку була непогана. Але свекруха ревнувала до сина, слідкувала за кожним кроком. Говорила, що гуляю. Мені хотілося доказати, що ні. Що в моїй душі робилось від образи та болю, знає один Бог. Чоловік слухав матір, а мене топтав, як ту ганчірку. Я терпіла ради дітей і зараз терплю. Життя проходить, нічого доброго нема, причини не можу знайти. Інколи навіть жити не хочеться. Просто страшно стає, а ще більше боляче".
Свекруха, воюючи з вами, пані Маріє, за вплив на сина, оговорюючи вас, руйнувала вашу сім"ю. На біоенергетичному рівні вас із чоловіком розділяє штучна стіна. Програмні порчі на відштовхування протилежної статі є як на вас, так і на ньому. Все це треба знімати, і відновлювати біоенергоінформаційну систему. Тоді ви знову станете вільною врівноваженою людиною, а не всетерплячою жертвою. Ваша помилка в тому, що ви занадто принижуєте себе.
У свята відчуваю, що абсолютно нікому не потрібна
Батькам пані Наталі із Сумщини не подобається її обранець і вони всіма засобами воюють за свій вплив на доньку. "Я декілька разів виходила заміж, але невдало, — ділиться жінка. — І от, нарешті, зустріла чоловіка свого віку, який так само бачив у житті "смаленого вовка". Чоловіка, який зрозуміє, порадить, пожаліє. Ми вирішили одружитися. Мої батьки були категорично проти. Мати говорила про нього всяку гидоту: ледачий, алкаш, гуляка. Не раз казала, щоб він забирався. Я завагітніла. Це ще більше роздратувало батьків. Вони настроюють всіх проти нас: мою старшу доньку, братів і сестер, сватів і сусідів. За роки, що ми разом, нас спіткали тільки невдачі. Мати, дізнавшись, що придбану машину зареєстрували не на мене, сказала, щоб він нею "не попользувався". От і стоїть машина, а чоловік на ній ледве не вбився. Що зробити, щоб мої батьки і всі рідні приходили до нас спілкуватися?".Шановна пані Наталіє, головне, щоб між вами та чоловіком були злагода і кохання. Жодні нормальні батьки не бажають своїм дітям поганого. А от програмні порчі на неуспіх, особливо, у чоловіка, треба знімати. Порчу зроблено і на машину. Вона та її колеса заковані ланцюгами і зачеплені за якір. Якщо ви з чоловіком справді щасливі, донька й інші родичі зрозуміють вас. Час все поставить на свої місця.
"В мене було щасливе дитинство. Я легко знаходила спільну мову з усіма, — пише киянка Світлана. — А зараз я в стані "ізгоя": одинока, не маю ні друзів, ні подруг. Нічим не можу зацікавити людей. Серед знайомих, родичів, колективу відчуваю самотність. У мене немає побачень, романтичних зустрічей, розлучень, поцілунків? Особливо в свята відчуваю, що абсолютно нікому не потрібна. І фізично погано почуваюся: постійно низький тиск, утома, німіють кінцівки. Немає ні сил, ні бажання жити".
Шановна пані Світлано, це не ви відштовхуєте людей від себе, а ваше біоенергополе. Воно, наче величезний ком слизу з енергій неприязні та огиди, в якому знаходиться ваше фізичне тіло. Енергетичні поля людей відчувають це, тому підсвідомо намагаються уникати вас. Вам зроблено структурні порчі на проблеми в усьому. Внаслідок цього порушений енергообмін, організм не поповнюється енергією життєвої сили і поступово в"яне. Якщо відкоригувати біоенергоінформаційну систему, ви з часом одужаєте і життя піде за відновленою власною програмою. Ви зможете бути щасливою.
9 
35413
Коментарі