Школярка присвячує вірші батькам-заробітчанам

"Минуло вже декілька років, відколи мої батьки поїхали за кордон. Я дуже за ними сумую. Свою любов висловлюю у віршах. Хочу, щоб кожен відчув біль розлук і замислився. Зайвий раз обійняв, поцілував і розказав про любов найріднішим батькам. Мені 16 років, навчаюся в 11 класі Хоростківської школи N2".

Я цілу нічку пам"ятаю,

як сльози лила в трубку ти,

як важко було на душі,

як серце плакало від болі.

Не бачиш матінки своєї —

не відчуваєш болі тої,

не можу ніжно обійняти,

як це робила завжди ти.

І слово вміла підказати,

і душу в спокої влягти,

лиш чую голос через сльози

і слово "люблю" тремтячи".

Листа надіслала Оксана Олішевська з м. Хоростків Гусятинського р-ну Тернопільщини

×