"Синові 40 років, а створити сім'ю не виходить, — пише львів'янка Алла Григорівна, 61 рік. — Нам всі заздрили. Особливо найближча родина. Мабуть, вони постаралися, щоб Юрій був самотній".
Листи коментує київський біоенергетик Мирослав Олійник. Кладе правицю на паспортне фото Юрія. Він кароокий, має щетину на підборідді й щоках.
— Дарма підозрюєте родичів. Вони жодного відношення до холостяцтва Юрія не мають. Чоловік приведе в дім дружину, коли почне жити сам. Йому час змінити роботу на більш оплачувану й винайняти окреме житло. Невісткою будете задоволені. Але доведеться змиритися, що діти віддадуть перевагу цивільному шлюбу.
"Донька шість разів вагітніла, але матір'ю не стала, — пише 54-річна Оксана Андріївна із міста Дрогобич на Львівщині. — Попередні вагітності зривалися на ранніх термінах, двічі плід завмирав на шостому місяці. Я прошу її більше не ризикувати. Бо ще однієї втрати вона не переживе. З чоловіком через це на межі розлучення".
У конверт вклала фото доньки із зятем. Анастасія має довге руде волосся, заплетене в косу. В чоловіка Олександра — шрам на лобі й сережка в лівому вусі.
— Дітям варто погодитися на штучне запліднення, але за умови, що донька перебуватиме під постійним наглядом лікарів. Матимуть двох дівчаток. Стосунки ще понад рік будуть напружені. Зять не проти всиновлення, але приймати таке рішення одноосібно не слід. Донька не готова взяти дитину з інтернату.
"Маю доньку, зятя й двох онуків. Живуть у Чехії, — починає лист житомирянка Ольга Іванівна, 79 років. — Старшому внукові Євгену 30 років. Був одружений. Жили з жінкою в одній квартирі з його батьками. Народилася донька. Коли їй виповнилося 3 роки, невістка спакувала валізу й поїхала додому, до своїх батьків. Сказала, ніби в її тата стався інсульт. Минуло чотири місяці, а вона не вертається. Внук поїхав її забирати. Вона повідомила, що давно розлучилася з ним, бо не любить. У внука депресія. Почав випивати. Відштовхнув від себе друзів, замкнувся в собі. Скучає за донькою, хоче повернути сім'ю, але не знає як".
Надсилає фото лисого чоловіка в помаранчевій футболці. Євген тримає на руках доньку Анну в джинсовому платті.
— Усі спроби повернути кохану будуть марні. Не варто витрачати час. Стосунки відновити не вдасться. З донькою підтримуватиме тісний контакт. Хоча повноцінну участь у її вихованні навряд чи братиме. Наступного року внук може одружитися вдруге. Це допоможе подолати депресію й повернутися до нормального життя. До того часу з головою піде в роботу. Засиджуватися в чотирьох стінах — означає втратити хороше місце роботи й можливість кар'єрного зростання.
"24 вересня ми з чоловіком розлучилися, — пише киянка Вікторія, 28 років. — Дізналася, що завів коханку на роботі. Кілька місяців пробували жити в різних квартирах, але пробачити й прийняти його знову я не можу. Він залишив мені всі весільні подарунки. Обручку я зняла ще до того, як ми пішли у загс писати заяву про розлучення. Тепер не знаю, що з неї зробити. Подруга радить переплавити на сережки чи кулон. Але це мені нагадуватиме про невдалий шлюб".
— Обручку після розлучення можете пожертвувати на церкву чи продати, а виручені гроші віддати на благодійність. Через рік удруге вийдете заміж за чоловіка, від якого завагітнієте. Перший шлюб сприймайте як досвід. Відкиньте всі страхи й сумніви. Зрадам більше нема місця у вашому житті.
8 
35413
Коментарі