Четвер, 20 лютого 2020 05:40

"Син давав 10 тисяч доларів, щоб переписала на нього хату"

Автор: ВОЛОДИМИР КАЗАНЕВСЬКИЙ
 

"Два роки тому втратила найкращу подругу, — розповідає у листі киянка Інна, 34 роки. — У лютому 2018-го Марина зателефонувала пізно вночі. Наговорила образ. Крикнула: "Більше ніколи мені не дзвони! Не хочу тебе бачити". Ми дружили з першого класу. Зараз живемо в різних країнах. У чому причина, вона не пояснила. На зв'язок зі мною не виходить, хоч я телефоную, пишу їй у соцмережі".

У конверт вкладає фото 2005 року. На ньому двоє дів­чат у схожих джинсових куртках обнімаються біля Червоного корпусу університету Шевченка в столиці. Листи коментує київський біоенергетик Мирослав Олійник. Кладе долоню на знімок, заплющує очі.

— Подруга підозрює вас у зраді. Думає, закрутили роман з її колишнім. Її сестра бачила вас удвох і зробила неправильні висновки. Марина хоч і вийшла заміж за іноземця, досі має почуття до чоловіка, який живе із вами по сусідству. Не треба виправдовуватися й шукати винних. Час усе розставить на місця. За кілька місяців подруга знову з'явиться у вашому житті. Вимагатиме пояснень, спробує вибачатися. Якщо готові далі терпіти її примхи, миріться. Але будьте готові, що конфлікт не останній. Цього року посваритеся не раз.

"Я ще жива, а діти вже ділять мій дім, — пише 67-річна Оксана Данилівна із Київської області. — Донька із сином не розмовляє чотири роки. Думає, що я його записала у спадкоємці, а її — ні. Переписати будинок ні на кого зараз не можу, бо втрачу субсидію. Вони мене не провідують. Востаннє син заїжджав пів року тому. Давав 10 тисяч доларів, аби переписала на нього хату. Мені не потрібні гроші й подарунки. Хочу їхньої уваги. Чи виховала дітей не так, як треба? Чи це після шлюбу їх так зять і невістка змінили? Від чоловіка все життя чекала почуттів. А що отримала? Перед смертю зізнався, що має дитину від іншої".

— Не ображайтеся на покійного та не розшукуйте ту, що народила йому нащадка. Це було за кілька років до знайомства з вами. Приховував, бо знав, що ревнуватимете й підозрами гризтимете себе. Діти характером вдалися у чоловіка. Не хочуть нікого чути через власну впертість. Виправдовуватися перед ними не варто, як і пере­оформляти нерухомість на когось, аби догодити. Увагу й турботу отримаєте від молодшої онуки. І почуття ці будуть безкорисливі. Навесні відправить вас до санаторію на Вінниччину. Їдьте без вагань. Лікуванням суглобів залишитеся задоволені. Зможете засинати без знеболювального.

"Доньці Нелі 47 років, — пише вінничанка 65-річна Тетяна Михайлівна. — Від першого шлюбу має двох доньок. Коли вийшла заміж удруге, народила сина. Зять Олег до зустрічі з Нелею часто бігав по гральних автоматах. Вони раніше жили в місті. Мусили переїхати в село, коли мені зробили операцію. Тепер зять зна­йшов вихід — зранку до ночі грається у телефоні. Село — не місто. Тут треба робить. Тим паче, вирощують птицю на продаж. Нам із зятем важко вжитися в одній хаті. Він мене ненавидить. Що б не зробила, усе не так. Шкода доньку, бо вона опинилася між двох вогнів. Пробує мене захищати, але від цього стає ще нестерпніше".

Біоенергетик кладе праву руку на паспортне фото Тетяни. Потім — сканує долонею знімок Нелі й Олега. Подружжя обнімається за столом на кухні. Перед ними стоять наповнені бокали й торт.

— Ваші спроби порозумітися із зятем будуть марні, доки не здолає ігроманію. Через це такий знервований і гарячковий. Витрачає на ігри час і гроші. Якщо так піде далі, може залізти в борги. Потім ще кілька років нагадуватимуть про себе ті, в кого колись чимало позичив. У домі стане спокійніше, якщо розділите оселю на два входи. Почуватиметеся господинею на своїй частині. Донька допомагатиме, а із зятем бачитиметеся рідше. Не псуйте самопочуття через нерви. Не ігноруйте болю. Регулярно відвідуйте лікаря, бо самим знеболювальним не обійтися. Навесні доведеться пройти курс лікування. Після нього легше почуватиметеся все літо.

"Син поїхав на заробітки кілька років тому, — пише киянка Інна Петрівна, 64 роки. — Працював важко, але справлявся. Коли руку стало віднімати, роботодавець знайшов йому заміну. Син залишився за кордоном. Йому там підходить клімат, має документи на офіційну роботу. Прошу повернутися в Україну. Щоб поправив здоров'я, відвідав родину. М'язи спини не тримають лопатки. Грудний довгий нерв пошкоджений. Чи дійде справа до операції? Насторожує, що син народився 13 квітня, а донька — 13 травня".

— Хто сказав, що є погані й хороші дати для народження? Цього боятися не слід. Не ми обираємо, коли дитині краще з'явитися на світ. Донька й син мають щасливу долю. Дітям треба частіше ходити до церкви. Впоратися з негараздами допоможуть молитва та віра. Якщо син має медичну страховку, краще звернутися на лікування до місцевого лікаря. Треба знайти причину зниження тонусу м'язів. Мав недоліковану травму. Якщо працював на колишнього роботодавця офіційно, можна вимагати відшкодування за умови праці. У тамтешній клініці допоможуть зміцнити м'язи спини. Якщо наполягатимуть на операції, відкладати її не варто. Не змушуйте сина до переїзду в іншу країну. Щось, а радше хтось, спонукає його залишатися там. Скоро познайомитеся з невісткою.

Зараз ви читаєте новину «"Син давав 10 тисяч доларів, щоб переписала на нього хату"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 237
Голосування Чи варто проводити фінал Ліги чемпіонів без глядачів?
  • 1) так, це краще, ніж взагалі не грати
  • 2) ні, ліпше уже залишити трофей нерозіграним
Переглянути
Погода