"То був шостий похід у море. Про піратів чув лише з розповідей. Думав, вони тільки грабують, але в полон не беруть, — розповідає 24-річний Сергій Алимов із Херсона. Із дружиною Катериною, 24 роки, стоять на набережній. Поряд гудуть пароплави. — Останній від"їзд був божевільним. Спочатку домовився їхати з однією компанією, але в останній день передумав. На "Леманні" мені, електромеханіку, запропонували хорошу зарплату. Сказали, буде новий пароплав. Насправді на судні нічого не працювало, довелося налаштовувати все самим".
Під час шторму "Леманн Тімбер" зайшов до Аденської затоки в Індійському океані. 28 травня о 13.30 на судно напали пірати.
— Був звичайний день, — каже Алимов. — Капітан попередив, що о четвертій годині буде навчальна тривога. Ми пообідали, лягли спати. Почули сирену. Я побіг на мостик. У бінокль капітан побачив неподалік два човни, дерев"яний і пластиковий. У них були озброєні люди. Пливли до нас і стріляли з автоматів. За кілька хвилин капітан наказав зупинитися. На мостику пірати всіх вистроїли, порахували. Нас було 15 чоловік, їх — дев"ять, усі з автоматами. Худі, жилаві, в одних пов"язках на стегнах. Говорили сомалійською. Зігнали нас у кут, а самі пішли каюти шманати. Вийшли в нашому одязі.
— У твоїй піжамі, — Катерина гладить чоловіка по руці.
— Забрали телефони, відеокамери, ноутбуки, — продовжує Алимов. — Екіпаж стали стерегти по двоє із автоматами. Ми сиділи на підлозі, а капітану дозволили в кріслі. Якось він схитрував і дав сигнал SOS. У туалет просилися по одному. Спочатку їжа була нормальна, навіть повар готував. Потім залишився лише рис і галети. Тепер не можу на них дивитися.
Катерина каже, що пірати змушували бранців дзвонити рідним, аби прискорити процес викупу.
— Попередили, щоби ми нікому не розказували, бо можемо нашкодити. Я коли таке почула, аж присіла, — згадує. — Сергій по телефону запевняв, що в нього все добре, а інші чоловіки скаржилися дружинам.
Боже, скільки ви сердець нині розбили
За екіпаж пірати вимагали $3 млн. Судновласник сторгувався до $750 тис. Додому Сергій повернувся 22 липня — після 45 днів полону. Цікавлюся, чи дали компенсацію морякам.
— Наче щось мають дати, але скільки і коли — не знаємо, — знизує плечима. — Кажуть, такі процеси затягуються мінімум на півроку.
У море ще підете?
— Вибору не маю, — опускає голову. — Я більше нічого не вмію робити. У морі заробляю 3 тисячі євро на місяць. Місяць відпочину й піду.
Як тепер почуваєтеся?
— Краще. Спочатку не було апетиту, погано спав. Тепер усе пройшло, — запевняє.
— Не бреши, — перебиває дружина. — Їсти не хочеш. Уночі крутишся, щось мені розказуєш, бурмочеш.
Із Катериною Сергій побрався торік. Знімають квартиру в Херсоні. Жінка працює в банку молодшим спеціалістом.
— Я страшенно ревнивий, але Катя веде себе добре. Вона хороша дівчинка, — цілує дружину в голову. — У школі ми просто дружили. Потім довго не бачилися. Випадково зустрів Катю перед своїм днем народження, запросив на святкування. Там усе й почалося.
— Сергій був двієчником, — розповідає дружина. — Його постійно викликали до директора, бо курив за школою. — Я вчилася на п"ятірки, мала десятки хлопців. Коли ми одружувалися, нам сказали: "Боже, скільки ви сердець нині розбили".
Дітей плануєте?
— Ага, щоб я не так скучала, — усміхається Катерина. — Уже готуємо організми до вагітності. Я першого хочу хлопчика. Сергій мріє про дівчинку.
1984, 15 червня — Сергій Алимов народився у Херсоні в родині суднобудівника
із 2002-го — ходить у море
2003 — закінчив Херсонський морехідний коледж, вивчився на електромеханіка
2007, 22 липня — одружився із Катериною Усенко. За півтора місяця пішов на півроку в море
2008, 28 травня — потрапив у полон до піратів в Індійському океані
2008, 22 липня — повернувся додому
2 
35413
Коментарі