Двоповерхова цегляна хата 29-річного Сергія Васюри найбільша на кутку села Іванівка Чигиринського району Черкаської області. Чоловік хазяйнує тут із 24-річною дружиною Радою та сином Сашком, 5 років.
Хата недобудована, тому сім"я живе у відремонтованій Сергієм літній кухні на дві кімнати.
— Проходьте, — Сергій і Рада запрошують до помешкання, на якому супутникова антена.
У чоловіка немає правої руки. На лівій тонкій 30-сантиметровій кисті — лише два пальці.
Хату, два сараї, гараж і літню кухню Васюри купили 4 роки тому за $600. Переїхали сюди з Чигирина. Тримають гусей, курей, козу. Живуть із городу та на Сергієву пенсію в 500 грн. Хочуть повернутися до райцентру. Синові за рік до школи.
— Саші тут скучно. На вулиці немає дітей. Ми вже йому й приставку купили, й диски з мультиками, й велосипед, — каже Рада.
— Я народився й виріс у Чигирині, — Сергій сідає. — Батьки від мене отказалися. А батькова мати, ще й місяця не пройшло, забрала додому. Я її спочатку бабою Галею називав, а коли підріс — мамою.
Питаю, чи спілкується нині з батьками.
— Ні. Отношеній ми не підтримуємо. Вони десь у Ніколаєвській області. У них є син Саша, років на два молодший за мене. Із ним би хотів зустрітися й родичатися.
Сергієва бабуся домоглася, щоб онук ходив до звичайної школи. Він закінчив 11 класів.
— Спочатку діти насміхалися, — пригадує чоловік. — А вже в старших класах цього не було. На одному стільці я сидів, а на другому — ногою писав. Зимою складніше, треба було роззуватися. Тоді навчився зубами, але не вспівав за класом. Директор дозволив усно вчитися. А вже домашні роботи писав.
Згадує дружбу з хлопцями.
— Вони на велосипедах — і я, вони плавать — і я за ними. Думаю, должен розбиться, втопиться, а навчуся, — Сергій вибачається, виходить виключити чайник.
Запитую в жінки, як вони познайомилися. Рада — із сім"ї молдаван.
Навіть жувачки дитині не привезли
— Я приїхала з села в Чигирин до дядька, — жінка розпускає чорне волосся й знову збирає в пучок, заколює. — Він каже: "Такий хлопець по сусідству! Правда, судьба його обідила? А хазяїн! Усе робе".
— А мені дядько сказав: племінниця гарна приїхала, заходь. Якраз у неї день народження, — згадує Сергій. — Ми поообщалися. Наступного дня я кажу їй: бери, що в тебе є, і переходь до мене. Получиця шо чи ні — побачимо. Вона в сльози. Їй же тільки 18 год. Жила в неблагополучній сім"ї. Нагорювалася.
За кілька місяців Рада й Сергій купили хату в Іванівці. До бабусі Галини їздять часто. А з жінчиними батьками не спілкуються.
— Радуся була раз у них. І вони сюди приїжджали. Навіть жувачки дитині не привезли, — Сергій просить більше не говорити на цю тему й виходить на вулицю.
Рада каже:
— Сергій — це мічта кожної жінки. Той мужик п"є, той б"ється. А мій і батько хароший, і чоловік, і хазяїн. І такий, шо доб"ється.
— Я, коли хвилююся, багато курю, — повертається Сергій.
Дружина дає йому цигарку. Чоловік бере зі столика запальничку, затискає її між пальцями ноги й лівою рукою чиркає. Вогонь підносить ногою до сигарети.
— За день можу пачку скурити, — пихкає димом. — Тепер пішли — побачите, як пиляю дрова.
Сергій виносить із сараю ним же зварений із арматури "козел". Ногою на нього кидає півтораметровий стовбур вишні. Так само ногою знімає з пилки чохол, включає в розетку. Рада тримає дерево. Сергій надіває ручку пилки на праву ногу. Стоячи на лівій нозі, за кілька секунд відрізає шмат поліняки. Я не встигаю дістати фотоапарат.
— Бачили? — питає.
Потім веде до свого білого "запорожця".
— Це вже четвертий. Купляю недобитки, підлампічу і їздю. Одна біда — немає прав. Казали хлопці з ДАІ, як пройду медкомісію, то направлять на безплатні курси водіїв для інвалідів. Але терапевт не підписує. Каже: такого ще не було. Значить, як без ніг, то можна. А як із ногами, але без рук, то ходи пішки.
Сергій пропонує підвезти до центру села.
— Боїтеся? — питає. — Я ж постійно їздю в Чигирин. Беру Раду з сином. Даїшники вже звикли.
Правою ногою Васюра повертає ключ, вмикає передачу. Рукою крутить руля.
Кілька років тому в Києві йому зробили протези.
— Я до них так і не привик, — каже. — Лежать на чердаку.
7 
35413
Коментарі
1