До редакції надійшов лист від передплатника Сергія Івановича Мефодовського з села Улянівка Миколаївського району Одеської області.

"Прочитав інтерв"ю з Віктором Серебряниковим ("ГПУ" від 03.11.2007), — пише наш читач. — Хотів би поставити йому запитання: пане Вікторе, де ота шахова дошка, яку ви взяли в Маслаченка потримати на хвилинку? Нагадаю: це було 1962 року, коли збірна СРСР з футболу вилетіла на Кубок світу до Чилі й зробила проміжну посадку на острові Кюрасао. Партію грали Нетто та Хусаїнов, але не дограли. Про цей цікавий епізод можна прочитати у книзі Євгена Гіка "Шахи. 1000 веселих історій".

Кореспондент "ГПУ" зателефонував Вікторові Серебряникову і попросив його розповісти про ті події.

— Летіли ми тоді з Лісабона до Ріо-де Жанейро, — каже Серебряников. — Раптово повідомили, що в літаку несправний двигун. Я тоді в туалеті зачинився, бо хвостова частина найменше страждає у разі аварії: читав Сент-Екзюпері. Але приземлилися вдало, на американській базі "Санта-Марія". Чекали там на заміну двигуна. Потім перелетіли на Кюрасао — є такий острів у Карибському морі. Зупинилися в готелі. А там якраз проходив шаховий турнір за участю Ботвинника, Таля. Вони запросили нас переглянути партії. Але жодної шахової дошки Маслаченко мені не передавав. Тут або читач ваш щось плутає, або автор. Я взагалі до шахових столиків не наближався. А затятими шахістами в нас були Маслаченко, Численко, Нетто. Не виключаю, що Володя Маслаченко взяв собі на згадку дошку, на якій гралася одна з партій турніру.

Володимир Маслаченко пригадав цю ситуацію інакше.

— Шахову дошку почав брати з собою з 1960 року, — каже він. — Тоді був з "Локомотивом" у Японії, і наш перекладач провів сеанс одночасної гри, обігравши всіх.

У літаку партію на моїй шахівниці грали Ігор Нетто та Галімзян Хусаїнов, вони були на рівні першого розряду. Партію не завершили: літак трусонуло й фігури злетіли. Коли ми приземлилися у "Санта-Марії", по пам"яті розповіли ситуацію на дошці Михайлові Талю. "Там була б нічия", — відповів гросмейстер. На шахівниці я позбирав автографи найкращих гросмейстерів того часу, але так вийшло, що підхопив інфекцію і кілька днів провалявся у шпиталі в Коста-Риці, куди ми вирушили з американської бази. Дошка залишилася в партнерів. Коли я приєднався до команди, запитав, де вона. У Серебряникова, відповідають. Але Віктор її загубив.

×