— Європейці звикли класти у чай цукор, пити з солодощами, фруктами. Що він кращий, то менше хочеться щось додати. Хоча самі китайці варили чай із сіллю, спеціями й цибулею, — розповідає майстер чаювання Климент Матюнін, 25 років. Сидить на підлозі в київському Чайному клубі. Під себе підклав невелику подушку. Готує чай для двох десятків відвідувачів фестивалю улунів — напівферментованих чаїв. Вони у класифікації стоять між зеленими й чорними.

Навколо Климента на подушках сидять у два кола люди. Перед ним на дерев'яній дошці — заварник, піали, фігурки черепашок. Їх час від часу чоловік поливає гарячою водою.

— Кожен майстер обирає собі фігурки, які ставитиме на дошку для приготування чаю, наділяє їх сенсом. Для мене черепашка долає навколишню ­напругу. Бо пережила чотири покоління людей. Їй немає діла до того, падає долар чи росте. Часто з нею ставлю статуетку Хотея — бога достатку, — говорить Климент.

Наливає чай кожному гостю у невелику піалу. Дає другу — нижчу і більшу діаметром. Просить накрити нею посудину з чаєм і перевернути. Верхня піала символізує небо, нижня — землю.

— Казали, якщо трохи підняти верхню піалу і з'являться бульбашки — це починає битися серце чаю, — розповідає Климент. — У китайців прийнято розливати напій. Це означає, що родина має його вдосталь, а отже — заможна.

Гостям наливають трохи більше, ніж дві третини піали. Що кілька хвилин підливають — так виявляють увагу. Повну піалу дають небажаним гостям. Щоб їм було незручно і зайвий раз не доводилося доливати. Або ж коли говорити більше нема про що.

Чоловік заварює чай у традиційний для китайців спосіб — у невелику посудину кілька разів доливає воду. Напоєм пригощає присутніх. І знову наповнює посудину.

— Чай дорослішає, як людина, — розповідає. — Коли наливаємо перший раз, він ще не розкрився — як ­дитина. Третій і четвертий раз — найбільш насичені. Потім чай перетворюється на бабусю — втрачає смак та аромат.

— Для доброго чаю важливо брати воду не з-під крана, — додає організатор фестивалю Катерина Єпіхіна, 26 років. Вона сидить у кольоровому кімоно. — Можна добре заварити чай і в чашці. Але її потрібно нагріти — облити кип'ятком. Заварку залити водою, нагрітою до 80 градусів для зеленого чаю. Для темного — до 96 градусів.

25 тисяч доларів заплатили за останні 20 г чаю з материнських кущів Да Хон Пао. Збирати з них листя заборонили 2005-го, бо рослин залишилося чотири. Їх охороняють як музейні експонати. Лист такого чаю — синювато-бурий. Дає солодкуватий присмак. При кожному наступному заварюванні колір і смак змінюються.

×