"Онук постійно має неприємності, — пише 63-річна Юлія Тимофіївна з Запорізької області. — Півроку тому батькам довелося віддати 5 тисяч доларів, щоб відмазати його від в'язниці. Дружки Олега на п'яну голову пограбували ломбард. Онука з ними того вечора не було. Але один із друзів прийшов до нього ночувати і приніс награбоване. За це світило чотири роки, бо раніше мав умовно. Тепер на Олега хочуть повісити нерозкритий злочин. У квартирі робили обшук. Онук на заробітках. Клянеться, що чужого не брав. Чи варто йому вірити?"
Вкладає паспортне фото Олега — темноволосого хлопця із родимкою на підборідді. Листи коментує київський біоенергетик Мирослав Олійник. Запалює свічку, кладе на знімок праву руку.
— Внук каже правду. Сумніватися не варто. Зв'язався з поганою компанією, але злочинів, які шиють його друзям, не скоював. Одружиться і залишиться жити за кордоном. Не вимагайте, щоб повернувся. Переїзд піде йому на користь. Втратить зв'язок із приятелями, які приносять йому неприємності.
"Донька завагітніла вчетверте, — пише 58-річна Євгенія Володимирівна з Київщини. — Переживаю, як вони з чоловіком ставитимуть дітей на ноги. Гроші, які держава дає після пологів, витрачають на свої потреби. Коли родилася Кіра, зробили ремонт у ванній. За гроші, які отримали на Івана, купили техніку на кухню. Але ж дітей треба годувати, одягти, вчити. Планують після народження четвертої дитини їхати за кордон. У зятя є родичі в Німеччині. Чи варто Наташі зважуватися на подорож?"
Біоенергетик сканує долонею сімейне фото. Біля білявки в зеленому купальнику сидять два хлопчики і дівчинка. Позаду скибку дині тримає вусань у чорних плавках.
— Не намовляйте доньку перервати вагітність. Тіштеся, що вчетверте зробить вас бабусею. На заробітки поїде зять. Наталія найближчі два роки з країни не виїжджатиме. Народить хлопчика, закінчить ремонт у домі й купить авто. Хочете допомогти дітям, забирайте старшу онуку зі школи, возіть на гуртки. Беріть активну участь у вихованні малечі. Донька буде приємно здивована.
"Мені спокою не давала сусідка, — розповідає в листі вінничанка 59-річна Олена Павлівна. — На ніч приходила солі позичити. Помітила: як тільки вона в хату зайде, ми починаємо сваритися. Кума порадила посвятити в церкві сім головок часнику й повісити над порогом. Тоді люди з поганою енергетикою перестануть ходити в гості. Походи сусідки припинилися. На подвір'я зайде, а в хату — ні ногою. Навіть коли я сама запрошую. Але і моя сестра Ніна тепер до мене їздити перестала. Рік, як не бачимося. Раніше щомісяця навідувалася, а тепер тільки дзвонить".
— У деяких регіонах України прийнято святити в церкві часник на Спаса. Одні його виривають зі стеблом і додають до букета, що несуть у храм на освячення. Інші — кладуть голівки часнику в кошик і святять разом із фруктами. Про його захист і цілющі властивості в боротьбі з нечистю люди знають давно. Але ваші підозри щодо сестри безпідставні. Вона вам заздрить, бо маєте дітей і внуків. Але нічого злого не бажає. Їздити перестала через проблеми з суглобами. Їй важко пересуватися. А от сусідки краще стерегтися. Не беріть нічого з її рук.
"Синові не дає спокою колишня дівчина, — пише 49-річна Альона Анатолівна з Херсонської області. — Вони зустрічалися півроку. Леся з неблагополучної сім'ї. Любить випити. Сина теж мало не підсадила на стакан. На моє прохання він із нею порвав. Але вона продовжує дзвонити, приходить до нього додому. Чекає, доки повернеться з роботи. Я проти їхніх стосунків, бо бачу іншу кандидатуру на роль невістки. Донька знайомого має дві вищі освіти, працює в університеті, є квартира в центрі Херсона. Льоня почав придивлятися до неї. Сходили на два побачення. Боюся, щоб не повернувся до колишньої".
Надсилає фото хлопця в зелених шортах і з голим торсом. На руках тримає дівчину в чорному купальнику та солом'яному капелюсі.
— Кого не сватали б, обере ту, яку любить. Із Лесею синові світить гарне майбутнє. Буде з ним і в горі, і в радості. Допоможе запустити бізнес, який годуватиме їхню сім'ю багато років. Не чіпляйте на неї ярликів. Вона понад усе боїться повторити долю батьків.
"Внучка зв'язалася з одруженим чоловіком, — пише 71-річна Анастасія Григорівна з Полтавської області. — Нам про стосунки не розповідала. Казала, що має хлопця. Але не зізналася, що він на 20 років старший. У Дмитра є дружина і двоє дітей. Два місяці тому про їхній роман дізналася його жінка. Простежила за його машиною. Застукала обох на стоянці біля торговельного центру. На чоловіка руку не підняла, а Лєну відлупцювала. Поставила синяк під оком і вивернула руку. Вона зняла побої, подала заяву в поліцію, але на прохання Дмитра забрала її. Місяць, як вони не бачаться. Листуються через інтернет. Він просить її усе забути на кілька місяців, а потім відновити стосунки".
— Якщо не припинить стосунки з одруженим чоловіком, матиме одні неприємності за іншими. Дружина не відступить. Вдасться до погроз, бо намагатиметься зберегти сім'ю. Дмитро теж на розлучення не зважиться. Про які почуття не говорив би телефоном, далі розмов справа не піде. Олена вийде заміж за колегу. Її сімейне життя почнеться зі службового роману.
7 
35413
Коментарі