27-річні Петро і Любов Чернови весілля організували за добу. Доти були знайомі півтора місяця. Зареєстрували шлюб у Коломийському РАЦСі.

Подружжя живе в Коломиї на Івано-Франківщині, в матері чоловіка. Придбали власну квартиру, завершують у ній ремонт. До літа планують переселитися.

На дзвінок двері відчиняє Петро. За ним із кімнати вибігає маленький сірий кіт, муркоче і треться об ногу.

— Ніку, ходи на руки. Бачите, якого котика нам Миколай приніс. Люба побігла до сусідки, зараз прийде, — каже господар.

У кімнаті на вікні гардини персикового кольору.

— Дружина пошила. Вона — дизайнер, от і облаштовує квартиру. А я меблі складаю на фірмах.

До хати заходить мати Петра 49-річна Галина Олександрівна. Розповідає, що її син 22-річний Олексій із дівчиною Оксаною зустрічався півтора року. Одружилися 17 листопада 2007-го. А за тиждень весілля відгуляв і Петро.

— Я знала, що в нього є дівчина. Але додому Петро її не приводив. Вони познайомилися 14 жовтня, на Покрови, у друзів. Я в дитсадку працюю вихователькою фізкультури. Син телефонує на роботу: "Мамо, я завтра женюся". Кажу: "Добре". Не думала, що це серйозно. Ввечері приходжу додому, а він друзів обдзвонює і на весілля кличе, — продовжує.

До кімнати заходить Люба Чернова, обнімає чоловіка.

Мусів купити довідку, що дружина вагітна

— Ми дивилися телевізор у мене вдома, — розповідає. — Петро говорить: "А давай завтра поженимось". Я зміряла його поглядом згори донизу, кажу: "Давай". Не було ні плаття, ні обручок, ні рушника, ні букетиків для гостей.

Петро домовився про зачіску та манікюр для нареченої. Друг замовив ресторан. У РАЦСі працює мамина колега, до неї попросилися на 17.00 розписатися.

— На загальних підставах нас розписали б через місяць. Мусів купити довідку, що дружина вагітна, — каже Петро, погладжуючи дружину по животі. — Це була майже правда. Люба завагітніла одразу після весілля.

У весільному салоні дівчина взяла напрокат плаття, рушник, букети для гостей. Петро купив квіти й обручки.

— Тої суботи я мала йти за дружку до подруги Іри, в якої ми познайомилися з Петром. А за ніч до весілля зателефонувала і сказала, що виходжу заміж. Іра трохи погнівалась, але пробачила. Жаль, що на весіллі не було моєї мами. Вона в Італії вже кілька років на заробітках.

До РАЦСу молодята прибігли о п"ятій вечора. Їх повели до урочистої зали під марш Мендельсона.

— Прийшла тільки я, молодший брат із дружиною і дружба з дружкою, — розповідає мати. — Як вийшли із РАЦСу, за нами приїхав бус із Петрової роботи, який возить меблі. Молоду ми посадили біля шофера в кабіну, а самі залізли в буду. Прихопили весільний торт і кілька ящиків горілки.

У ресторан "Три дороги" молоді приїхали о шостій вечора. Розвантажили бус і почали чекати гостей.

— Прийшла всі 30. За день усі встигли зробити зачіски, купити подарунки. Правда, в ресторані не було живої музики, забавлялися під музичний центр.

На весілля подружжя витратило 5 тис. грн. Кажуть, гроші їм повернулися. Чернови чекають на народження дитини. Сподіваються, що буде син. Маля має з"явитися на світ у середині серпня.

1980, 4 листопада — Люба Ясінчук народилася в Коломиї Івано-Франківської області
1981, 28 січня — з"явився на світ Петро Чернов
1988 — пішли до першого класу
1999 — Петра взяли служити до армії у Коломийський авіаційний полк
2007, 14 жовтня — познайомилися в подруги Ірини
2007, 17 листопада — одружився брат Петра — Олексій Чернов, 24 листопада — Люба й Петро взяли шлюб,
6 грудня — Люба дізналася, що вагітна

×