"Моя мати померла 4 квітня 2006 року, у віці 90 років, — розказує Михайло Гаванюк з села Манява Богородчанського району Івано-Франківської області.
— Після її смерті в будинку залишилася жити моя наймолодша сестра. Вона інвалід II групи, від народження в неї захворювання олігофренія — душевно хвора. Після смерті мами сестра потрапила під вплив маминих онуків. Вони хочуть заволодіти її хатою і майном, а саму сестру здати в психіатричну лікарню. Коли я про це узнав, рішив перешкодити цьому і звернувся в юридичну консультацію за порадою.
Мені порадили подати заявку на успадкування маминого майна на нас двох із сестрою. Нас у мами було четверо, та старша сестра померла 1987 року. В неї лишилось четверо дітей, мамині онуки. Помер також і брат у 1990 році, у нього лишилось двоє дітей, обоє живуть в Америці вже більше десяти років.
Тепер онук, який живе в Америці, та онук сестри, яка померла, подали позов на поділ маминого майна. Чи мають вони право на частку бабиного майна, бо сестра померла уже 20 років тому, а брат 17?
За життя мами вони не пред"являли претензій. А якщо вони мають право на частку майна, то яка саме частка їм належить? Бо в тій хаті залишається моя сестра-інвалід, то їй треба на чомусь жити.
Коли я спитав у судді, яка частка належить онукам при поділі хати, то мені сказали, що онукам припадає така сама частка, як і дітям, які залишились. Я щось не вірю, бо бачу, що цей суддя, як кажуть у парламенті — заангажований. Бо онуки мають долари, так що їм не трудно суддю заангажувати.
Ну а що буде, якщо остальні четверо онуків дадуть позов на свою частку бабиного майна? А якщо я помру, то ще й моїх семеро дітей захочуть своєї частки.
— І онуки двох померлих дітей, і діти мають право на бабину спадщину, — пояснює столичний юрист Галина Слободенюк, 29 років. — Онуки, правнуки спадкодавця успадковують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини. Про це йдеться у статті 1266 Цивільного кодексу України.
Коментарі
1