— Я — звичайний держслужбовець в обладміністрації. Маю невисоку зарплату. Через вибоїни на дорогах кожні півроку у своїй старій "Таврії" міняю ходову. Щоразу витрачаю 500–650 гривень, — розповідає 38-річний Олександр Проценко з Черкас. Разом із сином власними силами засипає ями на вулиці Смаглія. Живе там у гуртожитку.
З Олександром зустрічаємося на місці ремонту. Виходить із "Таврії". Він високий, в окулярах, з чорним чубом-оселедцем і бородою. У лівому вусі — срібна козацька сережка. Поруч — син, 12-річний Юрій.
— Побачив, що в місцевий гаражний кооператив завезли оскол (дрібний щебінь. — ГПУ). Попросив дати трохи. Зняв верхній одяг, взяв лопату і пішов латати ями. Оскол накидаємо в тачку і розвозимо. Підремонтували найглибші вибоїни, — продовжує чоловік. — Часом ями закидають будівельним сміттям. Це неправильно. Воно вимиється першим дощем.
Олександр присідає біля вибоїни. Міряє глибину кнопковою мобілкою. Телефон повністю поміщається в ямі.
— Їжджу тут 10 років. За цей час проводили лише ямковий ремонт. Вулицею Смаглія рухаються машини, автобуси з канівської траси. Збавляють швидкість, об'їжджають кожну яму. Уночі тут іноді курсують вантажівки, хоча стоїть заборонний знак.
Аварії не трапляються, бо машини їздять 20 кілометрів на годину. Люди бояться, що відремонтованою дорогою автомобілі пролітатимуть на великій швидкості. А тут батьки з дітьми ходять — поряд дитячий садок.
Повз нас на позашляховику проїздить колишній секретар міської ради Олександр Радуцький.
— Не звинувачую у всьому владу. Є байдужість самих людей. Можуть лише критикувати, але не роблять нічого, — каже Проценко. — Мою ініціативу підтримали студенти автодорожнього училища. Позакидали великі ями на заїзді з боку вулиці Онопрієнка.
Олександр Проценко живе в Черкасах 14 років. Переїхав із Києва після одруження.
У вільний час керує Черкаською школою Міжнародної федерації бойового гопака. Є членом обласного штабу гри "Джура". Його вихованці виступають на більшості місцевих свят.
4 
35413
Коментарі