"Невістка пробувала мене отруїти, — пише Ольга Борисівна з Хмельниччини. — Після смерті сина ми залишилися вдвох. Онук поїхав вчитися до Києва. Невістка чекає моєї смерті, щоб стати господинею в домі. Я боюся їсти все, що вона готує. На ніч закриваю свою кімнату. Боюся, що й сина вона на той світ відправила".
Листи коментує столичний біоенергетик Валентина Гавура. Запалює свічку. Сканує долонею сімейне фото. На ньому Ольга з сином Назаром, невісткою Вікторією та онуком Данилом.
— Скоро внук привезе зі столиці невістку. У наступному році чекайте на правнучку. Невістка вам не бажає смерті. До кінця року піде до чоловіка, з яким уже перебуває в стосунках. Не заперечуйте її вибору. У смерті сина звинувачувати не смійте. Втрату переживає важко, як і ви.
"Я перенесла три операції на правій нозі, — пише 68-річна Надія Михайлівна з Полтавщини. — 2011 року мені замінили колінний суглоб, а 2012-го був перелом кульшового. Позаторік мала інсульт. Недавно залізла в борги".
— Менше хвилюйтеся через дрібниці. Зважайте на самопочуття й без потреби не від'їжджайте далеко від дому. Виплатити борг самотужки вам не вдасться. Заручіться підтримкою онуків і зізнайтеся, на що пішли гроші. Оминайте розіграшів та авантюрних пропозицій. До кінця року на сім'ю чекає поповнення.
"У селі нашу родину знають, як одну з найзаможніших. Вважають, що я щаслива жінка, — пише 39-річна Вікторія Павлівна із Запорізької області. — Усі заздрять мені, бо чоловік має гарну посаду, багато заробляє. Ще коли ми були молодими, моя бабуся застерігала від нього. Казала: "Той, хто сильно в любові клянеться, потім все життя може перепаскудити". Я не вірила. Чоловік мав кількох коханок. Була така, що дзвонила і просила відпустити Діму до неї. Зараз зустрічається з молодою. Гроші додому перестав приносити".
— Вам час шукати іншу пару. Улітку зважитеся подати на розлучення. Покинувши чоловіка-зрадника, маєте шанс почати нове життя. Нехай вас не турбує, що скажуть інші.
"Наш син Андрій від народження постійно хворіє, — пише вінничанка Ірина, 34 роки. — Майже щороку потрапляємо в лікарню. То апендицит вирізали, то чиряк. Раз розрізали палець до кістки".
Надсилає фото сина зі шкільної лінійки. Хлопець у білій сорочці та чорній картатій краватці.
— Дитина має ослаблений імунітет. Із часом усі недуги переросте. У підлітковому віці тішитиме своїми успіхами в навчанні. Забудете про недуги після 10 років.
"Наш дім обікрали серед білого дня, — пише черкаска Галина, 62 роки. — Хто це був? Я ж постійно вдома. А це вийшла на кілька годин, і залізли. Після того в селі почалися крадіжки. Орудує якась банда, а міліція на це не реагує. Люди налякані".
— Селян у страху тримає троє молодиків із сусіднього села. Їх упіймають на гарячому, коли полізуть грабувати гараж. Своїх речей не повернете, але зітхнете з полегшенням, що злочинців затримали.
"Я завагітніла в 48 років від чоловіка, з яким мала випадковий зв'язок, — розповідає в листі Тетяна з Київщини. — Ми працюємо в одній фірмі. Він давно зі мною фліртував. На корпоративі в честь 8 Березня переспали. У нього є дружина та двоє дітей, у мене — чоловік і донька. Довго думала, як бути далі. Сказала чоловікові, що в нас буде дитина. Він зрадів. Але як жити з цією таємницею мені?"
— Чоловік прийме дитину, як свою. Правду розкажете йому через кілька років. Це не змінить його ставлення до дитини. Зуміє пробачити, хоч на стосунках це позначиться. Зізнаватися колезі, що вагітні від нього, не варто. Він свою сім'ю не покине, а вами знехтує.
4 
35413
Коментарі
1