"Навіть найбідніші родини наймають помічницю"

Українка 34-річна ­Ольга Камінська з Одеси три роки тому переїхала в ­індійське місто Мумбай. Там вийшла заміж за індуса Джуно.

— В Індії звичайні однокімнатні помешкання мають три кімнати — вбиральню, вітальню та спальню. Вони великі за площею. Двокімнатні складаються з п'яти приміщень. Перший рік ми винаймали житло, бо я соромилася родичів чоловіка. Тепер живемо разом із ними у двоповерховому будинку, — каже Ольга.

Зізнається, найважче — прибрати в помешканні. У місцевості дуже жарко, багато вітру й пилу.

— У будинку чоловіка 12 кімнат, довгий коридор, три вбиральні. Навіть найбідніші родини наймають помічницю. Моя помічниця Хлоя приходить п'ять разів на тиждень. Готує, пере та прибирає за 100 доларів (2900 грн. — ГПУ) на місяць. За мірками Мумбая, це мала плата. Але Хлоя їздить із бідного району країни. Там за ці гроші можна добре жити.

Воду в Мумбаї подають погодинно. Перуть тут вручну, а одяг сушать у приміщеннях, інакше доведеться знову його прати.

— За освітою я дитячий лікар. Цього року хочу влаштуватися на роботу в місцеву клініку. Лікар отримує від 29 тисяч гривень. Щоб працювати, треба знати мову хінді. Також підтвердити диплом. Усі іспити я вже пройшла. Чекаю місце. Тут дуже сучасні клініки. Українці часто приїздять робити операції, особливо з пересадки органів.

×