У п"ятницю в столичному театрі ім. Івана Франка оголосили лауреатів премії "Гордість країни-2006". Премію "рекорд року" вручили 31-річному Ігореві Неньку, який за 10 год. 29 хв. переплив протоку Ла-Манш. Титул "сила духу" присудили незрячому дизайнеру Сергієві Єрмакову та Наталії Ніколенко — художниці зі зрощеними на спині ногами. Руки дівчини не ворушаться, вона малює і вишиває, тримаючи пензель і голку в зубах.
На другому поверсі в буфеті 27-річна Маша Єфросиніна та діджей Паша, 29 років, репетирують промови. Павло говорить українською, Маша — російською. Діджей стає навшпиньки, походжає туди-сюди, розмахує руками. Єфросиніна дивиться в маленьке дзеркальце, припудрює ніс.
Коридорами самотньо походжає зарюмсана телеведуча Ольга Герасим"юк, 48 років. Промокає очі хустинкою, зітхає. Запитую, чому вона плаче.
— Це мені в партері прожектором око засліпило, — відповідає розгублено. — Тут стільки героїв! Он пішов Ян Крюков. Він урятував трирічного хлопчика Андрійка. Дитина перелізла через балкон на третьому поверсі й трималася ручками за бильця. Ян побачив це з вікна будинку напроти, вибіг і встиг упіймати хлопця за метр від асфальту.
Бізнесмен Крюков отримав звання "найкращий сусіда".
Телеведуча помічає дизайнера Сергія Єрмакова, 33 роки.
— Він сліпий і хворий на цукровий діабет, — жалісливо розказує. — Пережив 8 операцій на очах, але краще бачити не почав. Чуєте, як калатає моє серце? Я така чутлива, — в Ольги по щоці котиться сльоза.
Розповідає про дівчинку, хвору на артрогрипоз, — Наталю Ніколенко.
— Це така страшна недуга, коли ноги схожі на русалчин хвіст, а руки не ворушаться. Ця дівчинка малює, тримаючи в зубах олівець. А нещодавно ще почала вишивати, голку теж тримає зубами.
Запитую, чи робила вона в житті геройські вчинки.
— Ой, який із мене герой!— жвавішає Герасим"юк. — Але, як сказав один чудовий поет, людині потрібні страждання. Інакше вона наче метелик-одноденка, — сплескує руками. — Який поет! Але зараз ми з ним не розмовляємо.
Запитую, чи не про свого колишнього чоловіка Василя Герасим"юка вона говорить.
Герасим"юк просить Семиноженка послухати, як б"ється її серце
Очі телеведучої наповнюються сльозами.
— Не питайте мене більше нічого, бо зараз заплачу, — відвертається вона.
До театру заходить усміхнений радник прем"єр-міністра Володимир Семиноженко, 56 років. На ходу розстібає пальто, здає його до гардеробу.
— Я відчув себе героєм раз у житті, — хвалиться Семиноженко. — Коли з"їхав на гірських лижах із восьмиметрового трампліна.
Діджей Паша оголошує, що церемонію відкриє співочий дует Володимир Гришко та Катерина Бужинська. На сцені з"являється співак у чорному костюмі та жінка в зеленій сукні. Співають російською про пізнє кохання.
Паша каже:
— Я хочу перепросити Наталію Бучинську, що ми її неправильно назвали.
— Для вас пела не Катя Бужинская, а Наталья Бучинская, — пояснює Єфросиніна й запрошує на сцену лауреатів.
Єрмакова за руку веде мама. 17-річну Наталію Ніколенко двоє хлопців вивозять на інвалідному візку.
Єфросиніна для вручення нагород кличе професора Києво-Могилянської академії Мирослава Поповича, 76 років, співачку Тіну Кароль, 22 роки, та богатиря Василя Вірастюка, 32 роки. Попович підсковзується і ледь не падає. Діджей Паша кидається йому назустріч.
— Це я зумисне, — усміхається Попович.
Тіна Кароль у довгій фіолетовій сукні, поділ якої тягнеться по сцені. Вірастюк наступає на нього. Співачка завмирає з піднятою ногою, озирається назад. Василь швидко відстрибує вбік, вибачається.
— Та все гаразд, — сміється Тіна.
Зірки вручають лауреатам бронзові статуетки — жінку з піднятим над головою сонцем. Щось кажуть їм, але їхніх слів у залі не чути.
Єфросиніна оголошує, що церемонію закриває "восходящая звезда украинской эстрады Ирина Билык" і запрошує всіх у буфет. Там лауреатів і гостей пригощають шампанським та цукерками. Семиноженко намагається втішити Ольгу Герасим"юк.
— Не можна бути такою тонкосльозою, — каже він. — Я про вас такого ніколи не подумав би!
Герасим"юк просить Семиноженка послухати, як б"ється її серце.
Коридором стрімко йде Ірина Білик, 36 років, із чоловіком у чорному костюмі й темних окулярах.
— Это ж надо было назвать меня восходящей звездой! Ну и нахальство! Я такое не забываю, — вигукує вона й виходить із театру.
4 
35413
Коментарі