Ексклюзиви
Четвер, 07 жовтня 2010 07:02

Наталія Кушнір переїхала у село пасти кіз

Автор: фото: Надія ШТУПУН
  Наталія Кушнір гладить козу Білку та тримає на плечі кота Перфоратора на пасовищі у селі Кліщів на Вінничині. 2005 року вона покинула роботу у Києві і купила у селі хату
Наталія Кушнір гладить козу Білку та тримає на плечі кота Перфоратора на пасовищі у селі Кліщів на Вінничині. 2005 року вона покинула роботу у Києві і купила у селі хату
36-річна Наталія Кушнір п'ять років живе в селі Кліщів Тиврівського району на Вінниччині. У село переїхала з Києва.

- Якось із знайомими приїхали відпочити на берег Південного Бугу. Після того вирішила, що хочу жити тут і пасти худобу, - Наталія зустрічає у центрі села біля магазину. Вона у гумових чоботах та військовому бушлаті. Чорне волосся заплетене в грубу косу до пояса.

- Родичі дивувалися, звідки в мене тяга до села. Живу корову побачила, коли мені 20 років було. У столиці мала непогану роботу: працювала барменом у престижному ресторані на Лук'янівці. Друзів було багато, але своїм містом Київ не вважала. Тягнуло на природу, в село. Коли вирішила переїжджати, влаштувалася на роботу ще в один ресторан на Нивках. Більше року робила в дві зміни, аби зібрати гроші на хату.

У Наталі дві дочки. 18-річна Ліля вчиться на бухгалтера, Оля, 19 років працює офіціантом у вінницькому кафе.

- Живуть у двоюрідної сестри у вінницькій квартирі. У село їхати не хочуть, і я їх не змушую. Вони в мене стрункі, чорняві, хлопці задивляються. З їхнім батьком ще після народження Лілі розвелася, бо не зійшлися характерами. Вдруге вийшла заміж, як переїхала в село. Чоловік пив, працювати не хотів. Коли я йшла зранку доїти кіз, він похмелявся. Я - на грядки, а він із друзями гуляти. Три роки тому розвелася. У селі без чоловіка важко. Але за сільського тепер іти боюся, а серед міських ще пошукати такого треба, аби погодився в село переїхати.

Веде до пасовища.

- Це моя любіміца Білка, - гладить рогату білу козу. - Молодим козенятам не давала імен, щоб не звикати до них. Бо не зможу забити чи продати. Приїхали якось туристи й захотіли свіжого шашличка. Платили гарно - сказали, щоб їм забили тварину. Шкода було до сліз, але козу сама зарізала.

Наталія присідає. На плече застрибує чорний кіт.

- Перфо завжди на плечі сидить, коли кіз дою. Його повна кличка - Перфоратор. Коли малий був, залазив під диван із великим куском м'яса й гарчав. У мене гості були. Один питає, хто це в селі з перфоратором працює. Відтоді до кота приклеїлася ця кличка.

Іде крутою дорогою донизу, на сусіднє поле. Там пасуться вівці з коричневою хвилястою вовною.

- Це Романівська порода, у них дуже м'яка й тепла шерсть. Вони дають приплід два рази на півтора року. В окоті буває троє-четверо ягнят, а не по одному, як у інших. Шерсть стрижу сама ножицями. Машинки не маю, вона доларів 100 коштує. Через інтернет знайшла фірму в Черкаській області, яка приймає овечу шерсть, платять до 10 гривень за кілограм. Я ще не назбирала стільки, щоб дорога туди окупилася.

Із сарая чути поросячий виск.

- Уночі льоха привела десять поросяток. Якщо чесно, я їх не дуже люблю. Але в селі свині - живі гроші. За рахунок поросят живу. За пару прошу тисячу гривень.

Зараз ви читаєте новину «Наталія Кушнір переїхала у село пасти кіз». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 717
Голосування Головна спортивна подія року для України?
  • 1) перемога футбольної збірної на Кубку світу серед 20-річних
  • 2) вихід команди Андрія Шевченка на Євро-2020
  • 3) перемога Дмитра Підручного на чемпіонаті світу з біатлону
  • 4) перемоги Василя Ломаченка та Олександра Усика
  • 5) Еліна Світоліна зіграла у півфіналі двох турнірів "Великого Шолому"
Переглянути
Погода