— Після закінчення університету хотілося зробити щось важливе, випробувати себе та бути корисним. Подав заявку до Корпусу миру, щоб попрацювати волонтером за кордоном. Обрав Україну, бо уважно стежив за подіями 2013–2014 років. Дуже переживав і захоплювався революціонерами. Кортіло познайомитися з цими людьми, — розповідає 27-річний Майлз Грін із штату Мічиган, США.

Переїхав у село Носачів на Черкащині. Створив у місцевій школі музичний гурток і навчає дітей грати на барабанах.

— У Носачівську школу потрібен був учитель музики й англійської — це ідеально мені підійшло. Мій тато музикант, я освоїв барабани у 14 років. У школі й університеті грав у рок-гуртах. Коли я приїхав до школи, директор повела до комірчини і сказала: "Сюрприз". Там стояла притрушена пилом барабанна установка. Я все залатав, налаштував. Коли діти почули гру, попросили навчити їх також. Тоді організував музичний клуб у себе в кабінеті. Через пісні також вивчаємо англійську.

В українському селі немає зручностей — гарячої води, туалету в будинку. Але швидко до цього звик. Щодня рубаю дрова для себе й одинокої сусідки. Влаштовую регулярні пробіжки. За два роки схуд на 20 кілограмів. Учителі місцевої школи завжди про мене піклуються. Цікавляться, чи маю картоплю і продукти. Напевно, переживають, що помираю з голоду.

Найбільше бракує мого пса — Торка. Це величезний собака. Також не вистачає кокосового масла й велосипеда. Але вирішив — якщо зустріну в Україні кохання, залишуся тут жити, — каже Майлз.

×